Формування духовнихцінностейушколяріввпроцесі навчаннягеографії.
Не учні
у мене, а очі: відкриті, всевидячі, чисті. Не учні у мене, а серце у сяйві
тепла променистім.
Не учні у мене, а мудрість добута віками народом.
Ми йдем в 21 століття, немов у Карпати походом.
Я вчуся уних підніматись,
наповнююсь їхнім багатством.
І зустріч із ними здається маленьким духовним царством.
Сьогоднішні мої учні - цвіт суверенної нації і незалежної соборної
України, плекання і захист якої в 21 столітті здійснюватимуть саме вони. Моє
завдання - допомогтиїм
підготуватись до цієї святої справи.
Тим
часом занепокоєння викликає стан їхнього морального і фізичного здоров’я, їхні
життєві цінності та інтереси, уподобання та орієнтири, спосібжиття, чистота помислів і вчинків, екологія
інтелекту, душі, тіла, а також світогляду, моралі, культури.
Не
заперечуючи важливість знань, згоджуюся з педагогом – гуманістом Дж. Локком,
який сказав: ”Мудра людина, людина доброчесна безкінечно вище великого
вченого. Без духовних задатків люди, не дивлячись на чини, ранги, звання,
стають ще більш дурними”.
Дуже
хочу, щоб мої вихованці були здоровими і життєрадісними. Що можу для цього
зробити? Пошуки привели до нетрадиційних в педагогіці джерел. Практичне
випробування на собі методик психотренінгу, інсайдів, медитацій дали
результат. Вчу дітей бачити і відчувати зв'язок тонких матерій-енергій
людського тіла, планети і всесвіту. Показую, що мало турбуватись про здоров’я свого тіла, адже хвороби в ньому тільки
закінчуються. Починаються вони значно глибше, в наших душах. Неминучість їх
залежить від нашого духовного рівня. Отже, здоровою може бути тільки людина
духовна. Що ж таке духовне людство? Це наступний етап розвитку людської
цивілізації після "Людини розумної”. Духовна людина матиме чисту душу,
сприйматиме тонше вібрації, житиме в тоншому плані. Тепер настав перехідний
період і ми маємо можливість вибору. Звідси важливість ролі вчителягеографії як особистості, як вихователя.
Основний
принцип роботи - від педагогіки заходів - до особистісної спрямованості
виховання. Це означає, по-перше, виховати особистість. А особистість
визначається тим, що і яклюдина цінить,
знає, творить, з ким і як спілкується, які її потреби і як вона їх задовольняє.
По друге, - орієнтація на кожного учня.
Наголос
на "я” на основі психологічних діагностик в 5 класі та психолого- педагогічних
спостереженьвпродовж всього навчання.
Проникнення в душевний світ дитини є тонкою і цікавою справою, якапри вдалому використанні дає неоціненний
ефект. По третє, тільки особистістьможе
виховати особистість.
Це
вимагає постійного самовдосконалення, розширення інтересів. Мені допомагають
захоплення шахами, туризмом, музикою, малюванням, віршуванням .
В
складній і багатогранній роботі вчителя виділяються кількаосновних видів діяльності, спрямованих на вдосконалення особистості.
Вивчення
учнів - необхідна умова індивідуалізаціївиховногопроцесу. В міру
можливості визначаю рівень біологічної та генетичної програми дитини, але
особливу увагу звертав на визначення індивідуальності, тобто реальності
наслідків вибору та особистої відповідальності за свою поведінку.
Організація
класного колективу – обов’язковийелемент створення оптимальних умов для
успішного розв’язання навчально-виховних
завдань .
Співпрацю
з іншими вчителями - предметниками можна назвати успішною, якщо вдається
завчасно розкрити психологічні передумови певних ситуацій. Скоординована
діяльність усіх заінтересованих осіб значно покращує функціонування колективу.
Організація
виховного процесув позакласній роботієчастиною діяльності вчителя географії. Позакласні заняття проходять у
формі тематичних годин, круглих столів, усних журналів, дискусійних клубів.
Вважаю дуже ефективними зустрічі з цікавими людьми. Вони несуть пізнавальне
навантаження, створюють емоційне піднесення, справляють позитивний моральний
вплив. Серед найбільш пам’ятних - зустріч з сім’єюЖигалюків, які повернулися з Сибіру через 45
років; заслуженим лісоводом України В.Юрченком, який створив тисовий резерват;
представниками української діаспори в Австралії; чемпіоном світу з шахівсеред юнаків Р.Слободяном і т.д.
Позакласні години у формі конкурсів дають можливість учням проявитися і
реалізувати свої здібності і інтереси(інтелектуальні ігри, КВК таін.),
моральні якості ("Панна”, "Дружні секрети”), фізичну вправність ("Веселі
старти”, "Козацькі забави”, "Майбутнійвоїн”).
Взірцем
поєднання різносторонніхзнань може
бути план заняття краєзнавчого гуртка.
Тема : "Пий водуз криниці своєї...”
Книга приповістейСоломонових
Мета:
формуватидуховний світ через
зв’язок людини з природою осмислення свого місця в світі і світу в своєму
житті; вивести особистісне сприйняття за межі тілесного, фізичного і зробити
спробу осмислення навколишніх процесів; виховувати ставлення до води як до
святого дару життя, як основи життя; розкрити одну із сторінок української
самобутності, розвивати бажання самому творити красу, залишити чистий слід на
Землі.
Обладнання: "Біблія”.
Д. Павличко "Ой радуйся, земле!”,
В. Скуратівський "Берегиня”,
В. Ермолова "Планета вода”,"Савур – могила”,
Л. Костенко "Поезія”,
М. Рильський "Поезія”,
М. Катернога "Криниці на Україні”,
К. Свенціцька "Спадщина
віків”, "Загадки”.
Фонозаписи
пісень "Ой у полі криниченька”, "Розпрягайте, хлопці ,коні”,"Батькова криниця”,"Мамина криниця”, "Гуцульські мелодії”.
Альбом
дитячихробіт "Криниці в Україні”,
ілюстрації "Води Прикарпаття”,
Відгадайте загадки :
1. Хоч я без ніг, а біжу
прудко, не сиджу ні вдень, ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю.
2. Що біжитьбез
повода?
3.
Біжить - не вибіжить, тече -не
витече.
Із Біблії. Перша книга Мойсеєва Буття. Створення світу.
"2 .... і дух Божий
ширяв над поверхнею води”.
"20. І сказав Бог: "
Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над небесною
твердю!”.
Отже,
життя пішло з води і зв’язане з нею назавжди. Людське тіло складаєтьсяна 3/4 з води, а рослини - на 4/5.
Так що
таке вода? Знайдемо відповідь у Тлумачному словнику.
"Вода -
надзвичайний мінерал. Неможливознайти
іншу речовину, в якій би було приховано стільки невияснених якостей. Вчені
вивчають воду в різних обставинах. Але до цихпірми не знаємо, чому
сполука кисню і воднюзаймає таке
важливе місце в житті природи”. "В. Єрмолова, "Планета Вода”. С.І48).
Щоб
пізнати, що таке вода, треба знати, як вона утворилася.
1. З "
Біблії”.
2. "Земні глибини - головне
джерело походження води на планеті.
За теорію академіка
Виноградова, при формуванні первинної земної кори виділялисьгази і пара, які конденсувалися при
охолодженні. Німець Заннер підрахував: вулкани викидають за рік і км3
вологи. А за мільярди років? (Там же. С.282).
То скільки ж водина Землі?
"Загальну кількість води на Землі ніхто не
підрахував. Надто загадкові ті умови, вяких
знаходяться надра нижче поверхні Мохоровичича”.(С.277).
Хочми
вважаємо, що вода земного походження, але є докази зв'язку води з
космосом(огляд ікон, на яких є
півпостать Космосу, К. Свенціцька, "Спадщина віків”, Ілюстр.9,32).
"Плями і спалахи на
Сонці, магнітні бурі, зміни швидкості Землі впливають на воду, що міститься в
крові людини. Магнітні бурі збільшують кількість психічних і серцевих хвороб.
Тайний зв'язок води і подій, що відбуваються у Всесвіті, чекає своїх
дослідників”. (с. 126).
Вода
лікує тіло людини, знімає біль і втому.
1.
Успішно випробували свіжу талу льодовиковуводу в комплексній терапії різних захворювань. Одержано позитивний
результат при особливо важких хворобах, які важко піддаються лікуванню
звичайним способом”.(С.І68).
2.
Чутливі люди вказують на те, що вода добре вбирає і несе в собі інформацію.
Тому звертаються до зарядження води позитивним полем, яке б сприяло покращенню
фізичного стану людини. Особливу силу має вода в день Святого Водохрестя.
Освячена вода приносить здоров’я і красу.
"Йордан, Йордан,
Вода студененька,
Пречиста Діва воду брала.
Своє дитятко напувала”.
(Д.Павличко)
Вода лікує і душу людини. Спокоєм повниться душа на березі водотоку під
тремтливу музику струмків. Як точно передано це в гуцульських мелодіях
Мишинськихмузик(прослуховування).
Вода творить чудеса.
"Савур –
могила”,"Чудодійна криниця”. С.35.
Вода - це щастя.
Довженкові слова(Катернога, "Криниці на Україні”).
Вода - це життя.
”Савур - могила'”. "Криниця на Лисій
горі”. С.35.
Кожен
день ми стикаємось із криничною водою.
Що таке
криниця? Відповідь у Тлумачному словнику.
Наш час
несе багато проблем. Але, на мою думку, найбільша з них - це проблема духовної глухоти. Ми оглухли до себе, до
навколишнього.
Л.
Костенко "Голос криниці, чого ж ти замовк ...”
Криниця
- символ кожного краю, занею
тужать, нею вихваляються:
М. Шашкевич "Пісня про
криницю”.
Криниця
- це витвір мистецтва (Огляд альбому учнівських робіт).
Криниці
- місце відпочинку тіла і душі.
Пісня
"Розпрягайте, хлопці, коні”.
З
криницею дівчата пов'язували чарування.
(Уривок
з пісні).
Розгляньте
рушник, який розповідає:
"Оце ж тая криниченька,
Що голуб купався.
Оце ж тая дівчинонька.
Що з нею кохався”.
Постаті
козака на коні і дівчини, що дає йому напитися білякриниці, на якій сидить голуб. Символ криниці і голуба говорить
про невичерпну і чисту любов між цими людьми, чого і вам треба бажати.
(Прослуховування) "Ой у полікриниченька”у виконанні І. Козловського,"Мамина криниця” М.Сливоцького,"Батьковакриниця” П. Двірського.
Розповідь
учня про невелике дослідження: скільки є в селі криниць, скільки зних старовинних, дерев’яних, скільки
"журавлів”, де найсмачніша вода і т.д.
Розповідь про операцію"Живи, джерело!” натериторії села.
Криниця
у нас на подвір’ї. Це не тільки
господарські зручності, але й висока естетична потреба. Яка криниця, така й
господарка. Хай буде чистим і вічним ваше джерело! Хай будуть чистими Ваші
помисли! Хай добротою і ласкою Землі вливається вода її у Ваші душі.
"Пий воду з криниці своєї,
і текуче з свого колодязя...”
(«Книга приповістей
Соломонових”)
Позакласніі позашкільні заходи є окрасою життя школи. Це походи, поїздки,
екскурсії, відвідання храмів, музеїв, пам’яток історії та культури. Все повинно
бути добре підготовленим і продуманим. Ось перед екскурсією "Скарбниця духу”
дом. Львовамививчали історію
міста, знайомились з історичними особами, з ним пов’язаними. Приймали нас і проводили екскурсії
випускники школи – студенти ЛДНУ (факультету міжнародних відносин кафедри
країнознавства). Такі форми приносять відчуття святкової атмосфери, піднесеного
очікування зустрічі з захоплюючим невідомим. Надовго залишаються в пам’яті яскраві картинипізнаного, часто вони
корегують або навіть спрямовують дальший розвиток особистості в кращу сторону.
Переконана,
що будь - яка форма організації спілкування дітей, скращена позитивним
емоційним фоном, наповнена багатим змістом, принесе незаперечну користь.
Головне хотіти працювати і працювати .
Центром
позакласної роботи з географії є гурток "Край”. Його члени Лілія
Кремер таОксана Кушнірчукбули делегатами Всеукраїнської науковоїконференції "Культура і екологія юнацтва”.
Пропоную тези їхнього виступу, надрукованого в збірнику "Культура і екологія юнацтва” ( м. Хмельницький, 1996, с. 68-71 ).
Позакласнаробота з географії як
засіб вдосконалення фізичногоі
духовного здоров’я (з досвіду роботи краєзнавчого гуртка Сопівської школи)
"Чим
серце наповнене, те говорять уста.
Або виростіть дерево добре, то й плід його
добрий…”
Євангеліє
від Святого Матвія, с.18
Часто
чуємо навколо розмови про погане здоров'я у зв’язку
з погіршенням екологічноїситуації. Але
варто було б задуматись, що частіше причиною захворювання е ситуація, в котрій
людина виявилась нена належному
духовному рівні. Адже відомо первопричинність духу над матерією. Тому в кожнім
моменті варто звірятись, чинепорушено закони життя, інакше зрив в
духовномунеминуче проявитьсяна фізичному плані.
Розповідаючи про діяльність нашого
гуртка, хочемо показати простий приклад роботи над фізичним і духовним
вдосконаленням ще в шкільні роки.
Наш
гурток називається "Край”. Програма його роботи передбачає в першу
чергу вивчення рідногокраю. Перший рік мивиконувалиописприродного комплексу села і його історії. На
підсумкове урочисте засідання запросили голову виконкому, сім’ю Жигалюків, які вернулисяна рідну землю після перебування в Сибіру . Сльози на очах
присутніх свідчили про хвилюючу тему розмови найкраще. А під кінець всі разом
співали: "Сопів, Сопів -
чарівний рідний край. Куди бне йшов, не їхав, йогоне забувай”.
Відшукали
записки вже покійногоТоменка Олекси про
Сопів і пережите вньому. По його спогадах знайшли місцевість,
де було наше село 1000, 600 років тому. На території сучасного поселення
підтвердилисьописані ним історичні
події. Ці записизацікавили нас ще й
тому, що деяку інформацію Томенко Олекса брав із видінь і снів, а потім
знаходив підтвердження в церковних книгах. Такі можливості ми намагаємось
розвивати у себе, але про це пізніше.
Зібрані
матеріали стали основою для створення краєзнавчого кабінету. В наступному
навчальному роціми досліджували Коломийський район. Пройшли
стежками Коломийщини; піднялись на найвищу її точку - г. Варатик (771 м.) В
велосипедних походах познайомились з дендропарком Печеніжина, сосновим бором
Малого Ключева, тисовим резерватом Княждвора. Там зустрілись із Заслуженим
лісоводом України В.І. Юрченком. Трохи пізніше, на підсумковому занятті, ми
прийняли його в почесні членинашогогуртка. В лісництві
знайшлася нам робота по збору насіння тиса ягідного і плодів чорної горобини.
Також ми почали вивчати зсуви в долині р. Прут на території заказника.
Потім ми
почали вивчати природу Івано-Франківської області. Літом ми здійснили похід по
Покутських Карпатах. Увересні побували
в Манявському Скиті, бачили найвищий в області Манявський водоспад. Проїхали
по Прикарпатському кільцю. Піднялись на Говерлу. Крім цьогокожен зчленів гуртка має свій напрямок роботи на цілий рік. Навесні, на
підсумковому занятті, кожен звітує про свої дослідження.
Така
робота приваблює нас тим, щоми
бачимо своїми очима живу красу рідної землі, красу України. Саме краса захоплюєнас в першу чергу. В "Живой этике” записано Реріхами порадиМахатм:
"Спросят - как перейти жизнь?
Отвечайте - как по струне бездну.
Красиво, бережно й стремительно.”
Ці три
слова поступовопроникають в нашу
свідомість і стають програмою нашого життя. Але, щоб жити красиво, треба вміти
бачити красу, вчитись розуміти і переносити її на свій стиль життя. В поході,на екскурсії, біля річки, на порозі
свого дому нас захоплює гармонія образу і звучання природи. Це видимий світ. А
є ще невидимий! І він – основний. Із закритими очима ми бачимо певний географічний
об’єкт, наповнений символами і
знаками. Що це? Може, душа його? Вона прекрасна.Почалося це з коротких сеансів медитації на
заняттях гуртка. Ми вчилися зосереджуватися, входити в потік живого часу,
підзаряджати свої енергетичні оболонки, очищати їх з допомогою молитв.
Найчастіше об’єктом нашої уваги є природне середовище нашого села. Звичайний
сільський ставок випромінює яскравим світлом, покритий прекрасними ліліями.
Ліс наповнений розумними і добрими істотами, вяких є чому повчитись, зустріч з якими приносить щастя.
Радість
відкриття втішила це більше, колими
знайшли у Л.Костенко: "Цей ліс живий. У нього добрі очі і т.д.”Виявляється,Л.Костенко сприймає ліс як істоту.
Під час
медитації Леся І. мала розмову з кущем жасмину, який росте під вікном: на його
прохання робили віночок з польових квітів і на наступний день поставили йому на
голову. Яка ж радість чекала всіх, коли жасмин з’явився
Лесі І. в образі прекрасної молодої дівчини. Вінок їй потрібен був для
весілля. Тепермизнаємо, що Леся Українка писала правду
в "Лісовій пісні”.
Так ми
доторкнулися до істинної краси нашого краю. Але милуватися мало, треба
рятувати цю красу. Під час екскурсії в ліс ми розмовляли із старим дубом. Він
скаржився на мурашок, які продірявили його стовбур. Тіло його боліло, а ми не
знали, як йому допомогти. 3 того часу ми задумались над другим словом великих
душ – "бережно”.
Бачимо і
знаємо, що земля страждає. Отруєні грунти, води, повітря. Хворіють рослини,
звірі, птахи. Міліє Сопівка, перетворюється на смітник її заплава. Немов
чиряки на тілі, в різних кутках селапоявились сміттєзвалища. Група гуртківців утворила загін "Юний
природоохоронець”. Сільвиконком видав нам посвідчення і уповноважив вести
охорону ріки, ставків і лісу на території села. Але ми бачимо, що боротьба за
чистоту адміністративним методом малоефективна. Треба, щоб кожен сприймав біль
природияк свій біль, щоб у кожного
в душі совість не допустила ганебних вчинків. Ми намагаємось усвідомити, що все
суще навколо нас наповнене Божим духом. Вбити рослину, тварину, принести шкоду
земній стихії - це злочин,який
карається космічним законом.
На
заняттяхми проводимо енергетичну
очистку середовища, посилаємо туди свою любов і віримо в те, що робимо велику
справу - творимо добро. Це добро всесильне і проникаюче. Адже Людина, Земля,
Космос - єдине тіло, що живе єдиним законом Гармонії і Любові.
Кожен
відступ відзивається болем у всьому безмежному просторі. Знеболена нашапланета, хворіємоми,хвора наша Україна.Ми відчуваємо твій біль, Україно.
Комен сеансми закінчуємо охоронною
мантрою:
Хай будемир землі.
Хай будемир воді.
Хай буде мир усім
своїм істотам, Україно.
Хай буде щастя всім істотам.
Хай буде радість всім Істотам.
Ми усвідомляємо, що група
людей не зможе врятувати Землю. Спасіння прийде, коли кожен зрозуміє силу
своєї душі, перестанененавидіти.
Ми на краю прірви і тут
проявляється трете слово з програми Махатм"стремительно”. Це треба робити сьогодні, покине пізно. Схаменімся! Наповнім добротою душі! Доброта породжує
добро. Адже сказано: "Пізнай себе і пізнаєш світ”. Трохи інакше: "Змінимо себе,
змінимо світ навколо себе”. Почнімо з себе. Підвищимо свій духовний рівень -
покращиться фізичний стан. 3 вірою зцілимо себе і світ навколо.
Але сама
система позакласних заходівне може
створити умови для всеохоплюючого процесу духовного росту школярів. Левову
частку в становленні молодого покоління відіграють уроки, особливо уроки
гуманітаризації як один із головних принципів реформування освіти в Україні.
Суть гуманітаризації полягає в переорієнтації освіти з предметно - змістового
принципу навчання основ наукна
вивчення цілісної картини світу, і насамперед - світу культури, світу людини.
Пріоритетому такій освіті визнаються
духовні цінності, а головною метою - формування всебічно розвинутої, творчо
мислячої особистості. Причому фундаментальні знання географії беруть у цьому
найактивнішу участь. Учні одержують свідчення ролі географічних умов у
формуванні світової культури. Ісаме
тоді вони ставляться до отриманих географічних знань як до важливого елементу
загальної культури людства. Отже, уроки географії, стають уроками
гуманітаризації за умов, якщо процес навчання буде насичений органічно
поєднаними знаннямизі сфери культури.
Інших галузей наук, які сприятимуть формуваннюгармонійної, цілісної особистості.
В
системішкільних наук географії
належить особливе місце. Вона має необмежені можливості навчати молоду
людинуна прикладі структурної
організованості природних
об'єктів та зв’язків, що об’єднують і диференціюють їх в єдину систему.
Структурно - функціональний аналіз розкриває перед учнями внутрішню
впорядкованість географічних систем, їхню саморегуляцію і самоорганізацію, їх
розвиток, вдосконалення і трансформацію. Учнів захоплює рівновага самої
системи і її природного оточення. Вони починають розуміти, що досконалий дизайн
навколишнього світу не може бути продуктом випадку, а свідчить про розумну першопричину
їх існування - наявність Творця. Виникає закономірне намагання людини правильно
вписатися в географічне оточення, не викликаючи ускладнених і дестабілізуючих
наслідків. Шкільна географіявже
сьогодні готова до нових пріоритетів, пов’язаних
з тонкою структурно- інформаційною організацією природних систем.
"Только там начинаеться наука, где
дух завладевает материей”.
А. Гумбольдт
Так
почав Г.І.Швебс"Введение в зниогеографию. Книга І.
Зниоземлеведение”.Поява такого типу
літератури викликана потреба ми не тільки науки, але і шкільної освіти. Надто
очевидним є факт неможливості повного і живого пояснення учням явищ і процесів,
що відбуваються навколо, засобами шкільного підручника. В шкільній географії
Земля виступає як тіло чуже і віддалене від особи, що з нею знайомиться. Зовсім
інакше сприймається Земля під час безпосереднього спілкування на екскурсіях і
в походах. Намагаючись наблизити картину живої Землі до підручникової, вчитель
стає неминуче на шлях пошуку істини, заглибившись в езотеричну літературу. А
там надія лише на природний інстинкт, який дасть можливість обминути небезпечні
відхилення. Тому втішає поява еніогеографії, що дозволяє не шукати