Вірші  до свята Покрови

Чернігівська Покрова

                    Надія Галковська

Покрова, матінка Покрова,

Ти вічна тиша вечорова,

Ти ніжний, лагідний світанок,

Кленового листка танок.

Он там яріє горобина,

І величава Катерина

Нам дорікає: «Діти, діти..»

І куполами тихо світить.

Усі ми під твоїм покровом, -

Свята земля, свята основа,

Хай буде радість, буде свято,

Бо ми живем, бо нас багато.

Козацька слава не погасне,

Як образ дорогий і ясний,

Як ніжний, лагідний світанок,

Кленового листка танок,

Як вічна тиша вечорова, –

Покрова, матінка Покрова.

Золотоверхий Почаїв

                              Ольга Качан

І неба і землі улюблена царице,

У затишній своїй Почаївській столиці

Покровом Ти своїм батьків моїх вкривала,

Від лютих стріл турецьких владно захищала.

І в тихі сяйні дні, дні згоди, щастя, миру

До ніг Твоїх вони несли молитву щиру.

Коли ж життя бурхливе, мов те грізне море,

Кидало їм скорботи, смуток, сльози, горе,

Коли змія-зневіра в душу заповзла,

Коли спокуса в очі хижо зазирала,

В стопі твоїй шукали захисту, спокою,

В Її воді святій — цілющого напою.

І я, Владичице, до тебе прибігаю,

Під Твій покров небесний голову схиляю:

Ти церкви нашої не позбавляй опіки,

Нехай вона нам світить тут віки й навіки.

І захисти мене, скріпи, зміцни на дусі,

Щоб не піддалась я зневірі та спокусі,

Щоб віру православну зберегла до смерти,

Щоб я могла щасливо жити і спокійно вмерти.