Субота, 07.12.2024, 08:26
Вітаю Вас Гість | RSS

Мій сайт педагогу-організатору

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 17
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2010 » Червень » 23 » Така потрібна і небезпечна електрика
11:11
Така потрібна і небезпечна електрика


 

 Небезпека для життя людини може виникнути як при надзвичайних ситуаціях, так і при звичних умовах буття, а саме, при неправильному поводженні з електрикою. Адже кожного дня доводиться користуватися електричними приладами. А тому давайте поговоримо про таку потрібну і разом з тим небезпечну електрику. Передусім, повернімося в історію і згадаймо, як винайшли електрику.

 

"Електрика – такий цікавий винахід”


 Електрика існує багато тисяч років, а ми до цього часу точно не знаємо, що це таке. В 1729 році дізналися, що є речовини (здебільшого метали), які можуть проводити струм. Такі речовини стали називати провідниками. Знайшли й інші речовини (такі як скло, бурштин, віск), що не проводять струм і є ізоляторами.

 

Людина відкрила дію електрики вже давно. Древні греки знали, що коли шматочок бурштину натерти вовняною тканиною, він буде притягувати до себе пилинки. Ви самі можете це перевірити, коли потрете лице вовняним одягом, а потім піднесете його до папірців, покладених на столі. Те ж саме трапляється, коли ви зачісуєте волосся пластмасовим гребінцем.

 

Електрику знали й прядильниці в стародавній Сирії. Їх веретена з бурштину наелектризовувалися, коли обмотувалися вовною. Тому термін електрика походить від грецького слова "бурштин”.

 

Та користуватися електрикою людина змогла лише з 1800 року. Стало відомо, що електричний струм може використовуватися для утворення світла, тепла. Тоді ж учені встановили, що електрика – це потік дуже маленьких, заряджених частинок – електронів. Кожен електрон несе невеликий заряд енергії. Але коли електронів збирається багато, заряд робиться більшим і виникає електрична напруга. Ось чому електричний струм може переміщатися по дроті на великі відстані.

 

Давайте згадаємо ще одне цікаве явище. Вечір. Ви готуєтесь лягти спати у ліжко, знімаєте через голову светр і раптом в тиші лунає тріск. Якщо ви роздягаєтеся в темряві, то можете побачити, що цей тріск супроводжується іскрами. Тріщить та іскриться наш одяг тоді, коли ми, знімаючи його, заставляємо тертися по тілу та волоссю. Погляньте уважніше і ви помітите, що знятий светр притягується до сорочки, яка ще залишалась на тілі. Отже, між речами щось виникає. Це щось почали називати передачею електричного заряду. Його поява на різних предметах приводить не лише до притягування, а й до відштовхування. Це дія електрики. Виходить, що ми не можемо й кроку без неї ступити. Як же електричний струм приходить до нас у дім?

 

"Струм біжить по проводах”


 Щоб передати електрику туди, де вона потрібна, будують лінії електропередач. Ви, мабуть, бачили за містом високі стовпи-опори, до яких підвішені проводи. По цих проводах електрика від електростанцій приходить в різні міста і села. Чому опори роблять такими високими? Тому що по проводах електрика біжить під дуже високою напругою, яка досягає сотні тисяч вольт. Щоб ніхто, навіть випадково, не зміг доторкнутися до проводів, їх підвішують високо в небі. А щоб в них не вцілила блискавка, встановлюють громовідвід.

 

Коли електрика по проводах приходить в місто, вона потрапляє на електропідстанцію. Там стоїть особлива машина-трансформатор. Він знижує тиск і далі електроенергія передається по кабелях, що закопані глибоко під землею. Ви можете побачити такий кабель в ямі, яку інколи копають будівельники. Ніколи не торкайтеся кабелю, що стирчить з-під землі, бо він може знаходитись під великою напругою. По кабелях електрика приходить в трансформаторну будку. Маленький трансформатор, який знаходиться в ній, ще більше знижує напругу і вже тепер електрика може використовуватись в різних приладах, що знаходяться у вашому домі. Але це не означає, що її дія перестає бути небезпечною для людини.

 

Пізно ввечері, коли стемніє, у ваших оселях загоряється електрична лампочка, над містом спалахують ліхтарики, з’являється світло в широких вітринах магазинів, на рекламних щитах тощо.

 

І тепер ми навіть не можемо уявити свого життя без електричної лампочки. Давайте згадаємо, коли ж з’явилась електролампочка?

 

"Лампочка – одне з найцікавіших відкриттів”


 Російський електротехнік О. Ладигін здогадався нагріти вугільний стержень в закритій скляній колбі. Перші лампочки горіли півгодини, а коли майстер викачав повітря з колби – почали горіти вже декілька годин. В 1873 році такими лампами була освітлена одна з вулиць Петербурга. Дізнавшись про цю лампочку, нею зацікавився американський винахідник Томас Едісон. Працюючи вдвох, вчені створили цю лампочку, без якої в наш час не може обійтись жодна людина.

 

А тепер поговоримо, як працює кишеньковий ліхтарик. Ви, можливо, знаєте, що він складається з чотирьох частинок: батарейки, лампочки, корпуса і перевимикача. Батарейка містить електричний заряд. Щоб з’єднати лампочку з батарейкою, потрібно натиснути на перемикач. Як і в усіх електроприладах, робота кишенькового ліхтарика основана на електричному ланцюжку, в якому живе струм. Коли ліхтарик вмикається, спеціальна металева пластинка з’єднує лампочку з батарейкою, ланцюг замикається, струм доходить до лампочки і вона загоряється.

 

Виявляється, звичайний папір може нагромаджувати електрику. На паперових фабриках часто спотерігається таке явище: паперове полотно, що швидко мчить по конвеєру, треться об його сукняну підкладку – між ними проскакують іскри. Хочете побачити це у себе вдома? Це нескладно. Добре випрасуйте аркуш газети (у такий спосіб з паперу буде видалено невеличку кількість води, яку він містить). Доки газета не охолола, прикладіть її до обклеєної шпалерами стіни. Притисніть і сильно натріть щіткою для одягу. З десяток таких рухів – і газета висітиме на стіні, мов приклеєна. Спробуйте відірвати її – між газетою та стіною стрибатимуть маленьки іскри. Це дуже слабенькі іскри, тому вони не роблять шкоди. А от з "великою” електрикою треба поводитись дуже обережно.

 

У містах люди користуються тролейбусами, трамваями, метро, електричками. Над всіма ними зверху тягнуться проводи. Вони несуть електричну енергію, яка і приводить в рух транспорт.

 

А ще машини печуть хліб, обгортають цукерки в папірці, шиють взуття, в’яжуть светри і т.д. Всього не перерахуєш. Та головне те, що всіма машинами рухає електрика.

 

У кожного із вас в кімнаті на стіні є невеличка коробочка з двома отворами. Це – електророзетка. Без неї в квартирі жити було б не цікаво. Адже в неї вмикаються всі електроприлади.

 

„Обережне поводження з електроприладами”

 

Перші побутові електроприлади з’явились більше ста років тому. За цей час електрика змінила все життя людства. Дійсно, мало що в оселі робиться без електроприладів. Прибирання квартири – пилосмок; сушіння волосся – електрофен; а ще – електрочайник, електрична плитка, кавомолка, пральна машина, холодильник тощо. А телевізори, відеомагнітофони, відеокамери… Навіть уявити важко, як би ми могли без них обійтись! Але в користуванні з цими приладами потрібно бути дуже обережними. І почнемо з телевізора, адже з ним ми стикаємося чи не найчастіше.


 В користуванні з телевізором потрібно бути дуже обережними, адже в ньому є небезпечна для життя висока напруга. Дітям потрібно пояснити, що не можна вмикати телевізор, якщо в нього попала рідина або він був в умовах високої вологості. Особлива обережність має бути з кінескопом: його потрібно оберігати від удару і подряпин. Старайтесь не залишати увімкненим телевізор без нагляду. Якщо ви вийшли з кімнати, то вимкніть з розетки телевізор. Якщо ви дивитесь телевізор, а екран згас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може зайнятися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути. Якщо щось потрапило до працюючого телевізора, треба в першу чергу його вимкнути і тільки тоді діставати сторонній предмет. Ні в якому разі не дозволяється лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли він увімкнений. Трапляється й таке, що стається вибух телевізора. Майже завжди до цього приводить перегрівання його, що веде до пожежі всередині апарату. Для того, щоб цього не трапилось, треба забезпечити добру вентиляцію апарату (не можна закривати отвір на задній панелі телевізора), вимикати його при перших же ознаках несправності: посилення яскравості, збільшення числа перешкод, викривлення картинки. А потріскування і поява синього диму вказує, що розрив оболонки електронно-променевої трубки телевізора неминучий. В тому разі, коли телевізор загорівся і горить навіть тоді, коли ви вимкнули його, то накрийте його ковдрою так, щоб перекрити доступ повітря в нижню частину корпуса телевізора. У випадку сильної пожежі, щоб не допустити сильного отруєння, необхідно залишити приміщення. Не рекомендується вмикати всі ваші прилади в одну розетку: через її перевантаження може виникнути пожежа.


Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші можна вмикати в електромережу справними. Не залишайте електроприлади ввімкненими протягом тривалого часу, вони можуть перегрітися. Не забувайте, що ваша праска чи щипці ввімкнені в мережу: через прямий контакт з ними можуть загорітися розташовані поблизу предмети. І пам’ятайте, якщо зайнявся електроприлад, перш за все потрібно припинити подачу струму. Електропобутовий прилад після вимкнення струму можна накрити вологою тканиною, щоб загасити полум’я. Але ніколи не лийте воду на електроприлад до тих пір, поки не переконаєтесь, що він не знаходиться під напругою, а то ви ризикуєте отримати удар струмом. В побуті трапляється й таке, що, часом поспішаючи, ми можемо шарпнути за електричний шнур руками. А цього робити не слід, так як шнур може обірватися і вразити електричним струмом. З цієї ж причини старайтесь не вмикати електроприлади мокрими руками.

 

„Небезпечний вид електрики – блискавка”


 Блискавка – це розряд з силою струму до 100 тис. ампер при напрузі в мільйон вольт. У природі існує декілька типів блискавок. Найчастіше ми можемо спостерігати лінійну блискавку, яка являє собою вогненну звивисту смугу з численними відгалуженнями.

 

Ще один тип блискавки – плоска блискавка. Ми можемо спостерігати її у вигляді електричного спалаху на поверхні хмари. Блискавка, яка зустрічається досить рідко, але є надзвичайно цікавим типом блискавка – чоткова блискавка. Вона має вигляд пунктирної лінії, яка світиться.

 

Але одним із найбільших загадкових явищ природи можна вважати кульову блискавку – газове утворення, яке світиться і має, як правило, сферичну форму. Кульова блискавка з’являється на вулиці або всередині приміщення завжди зненацька, інколи прямо на очах народжується буквально з нічого. Трапляється, що вона якимось чином "вилітає” із звичайнісіньких побутових предметів: радіоприймачів, антен, телефонних апартів тощо.

 

Але найдивовижнішим є те, що це творіння природи здатне проникати в приміщення через відчинені вікна й двері, а то й через найменші шпаринки. В 90 випадках із 100 кульові блискавки утворюються під час сильної грози, а також з’являються під час виверження вулканів. Завершує своє існування це диво природи по-різному: інколи просто поступово згасає, інколи розсипається іскрами.

 

Найнебезпечнішим варіантом "смерті” кульової блискавки є вибух. Він інколи буває надзвичайно потужним і може привести до загибелі людей, що знаходяться поряд. Ураження людини вогненною кулею залишає на тілі сліди, які нагадують результати ураження внаслідок високовольтної напруги. Отже, вчені стверджують, що природа кульової блискавки є електричною. Зафіксовано силу – силенну повідомлень про те, які своєрідні сліди залишають після себе блискавки. Наприклад, у 1872 році мешканку міста Моргантаун (США), яка стояла під час грози біля вікна, налякав спалах блискавки. Невдовзі жінка помітила в себе на грудях чіткий контур китайського ясена, що ріс саме перед тим вікном її будинку, через яке вона спостерігала за грозою. Але торкаючись землі, блискавка часто залишає після себе дещо інші "сліди”. Якщо грунт піщаний, то кремнезем у ньому плавиться, перетворюючись на склоподібні трубки, які схожі на переплетення коренів дерев. Вони показують шлях у грунті електричного розряду, що здатний викликати електрошок у людей, які знаходяться навіть за декілька метрів від місця падіння блискавки.

 

Блискавки влучають у літаки, теле- і радіоапаратуру, підстанції електромереж й опори лінії електропередач. Блискавка також може спричинити лісові пожежі. Досить часто блискавки стають причиною загибелі людей. Особливо небезпечно під час грози знаходитися на відкритому узвишші або в морі.

 

Один з наймасовіших випадків загибелі людей (3 тис. осіб) мав місце в Північній Італії 18 серпня 1796 р. Блискавка поцілила у вежу св. Назарія, під якою містився льох, де зберігалося близько мільйона кілограмів пороху.

 

Але не в усіх випадках блискавка поводить себе агресивно. Траплялись випадки, коли у людини, що потерпіла від ураження блискавкою, досить часто з’являються незвичайні здібності, як це сталося зі знаменитою болгарською провісницею Вангою.

 

Ще один дивовижний випадок стався в штаті Іллінойс (США): жінка, яку під час сну вдарила блискавка, стала ясновидицею.

 

Декілька років тому блискавка уразила літнього американця неподалік від його будинку. Здивуванню лікарів не було меж, коли вони побачили, що блискавка миттєво зцілила цю людину, яка багато років тому осліпла й оглухла.

 

А чи є від блискавок якась користь? Виявляється, що все таки є. "Заземляючи” атмосферу, вони допомагають їй позбавитись від величезних запасів електроенергії. Блискавки також удобрюють грунт. Коли блискавка вдаряє, повітря розігрівається і кисень та азот, що містяться в повітрі, з’єднуються, утворюючи оксиди азоту, котрі, потрапляючи в землю разом з дощовою водою, підгодовують рослини. Щорічно блискавки створюють до 15 млн. т. азотистих добрив – це четверта частина усього азоту, що утворюється в природі. Лісові пожежі перетворюють сушняк на золу, збагачуючи тим самим грунт мінеральними речовинами. Вогонь стимулює пророщування насіння в землі і звільняє місце для нової порослі.

 

Розряди атмосферної електрики можуть стати небезпечними для життя, якщо своєчасно не вжити заходів перестороги. Багато людей бояться грози, особливо, коли вона проходить прямо над головою, коли небо в блискавках.

 

„Бути обережним не завадить”

 

Якщо гроза застала вас у лісі, не слід ховатися під високі дерева. Особливо небезпечні окремо стоячі дуби, тополі, сосни.

 

Якщо гроза застала вас на відкритому місці, краще всього зупинитися в низині, присісти на ногах в суху канаву, яму. Тіло повинно мати по можливості найменшу площу торкання із землею. По можливості уникайте глинистих грунтів, бо глина має властивість великої електропровідності. Не можна бігти, а якщо ви сидите в машині – треба зупинитись. Небезпечно знаходитись поряд з металевими предметами. Не треба купатися, краще всього знаходитись на сухій поверхні.

 

Вірогідність того, що ви постраждаєте від кульової блискавки, практично дорівнює нулю. Та що робити, якщо вже у ваш будинок влетіла така блискавка? Насамперед треба мати на увазі, що траєкторія її польоту практично непередбачена. Куля веде себе несподівано. Однак не треба робити різких рухів і, тим паче, тікати: можна викликати повітряний потік, по котрому згусток енергії полетить ціленаправлено за вами. Також тримайтеся подалі від електроприладів та електромережі.

 

Що робити в тому випадку, якщо людину вразив електричний струм або блискавка?

 

Кожен із нас повинен вміти надати лікарську допомогу. Дітям потрібно повідомити, що рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості і правильності дій осіб, що здійснюють допомогу. Передусім потрібно приступити до звільнення потерпілого від струму, не торкаючись при цьому до нього самого. Негайно викликати швидку допомогу. А до приходу лікаря потерпілому потрібно забезпечити спокій, якщо він важко дихає і пульс ледве прослуховується, потрібно негайно зробити штучне дихання. При відсутності дихання, розширенні зіниць і посинінні шкіри необхідно робити ще й непрямий масаж серця. В багатьох випадках саме ці заходи допомагали повернути потерпілих до життя.

 

Широко розповсюджене в побуті уявлення, що потерпілого від блискавки необхідно закопувати в землю, є великою помилкою! Адже це створює потерпілому додаткові несприятливі умови: погіршує дихання, викликає охолодження, затруднює рух крові, і що особливо важливо, затягує час надання дійової допомоги.

 

Список літератури

 

1. Блискавка – на щастя?.. // Клас. – 2001. – № 2.

2. Гандзюк М. Основи охорони праці: підруч. для студ. вищих навч. закладів. – К.: Каравела, 2004. – 408 с.

3. Красоткіна Л. Правила поводження з електроприладами / Н.Красоткіна // Розкажіть онуку. - 2007.- № 10.- с. 152-153.

4. Небезпека електричного струму // Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності ,- К., 2003,- с. 145-149.

5. Петренко Л. Наодинці вдома: Безпека в побуті // Розкажіть онуку. – 2002. – № 10. – С. 29-30.

6. Удар електричного струму. Небезпека грози // Медицина; дитяча енциклопедія . - К., 2003. - с. 332-336.

7. [Ураження електричним струмом. Перша допомога при ураженні елек¬тричним струмом] // Житецький В.Є., Житецька М.Є. Перша допомога при нещасних випадках: запитання, завдання, тести та відповіді. - К., 2003. - с. 44-45,69-71.

8. Чинники, що впливають на наслідок ураження електричним струмом // Безпека життєдіяльності: навчальний посібник. – К., 2003. - с. 187-190.

9. Чирва Ю. Безпека життєдіяльності: Навч.пос. – К.: Атіка, 2001. – 275 с.

10. Явища звичайні та незвичайні: Дит. енцикл. Серія "Вікно у дивосвіт”. – Харків.: Сінтекс, 2003. – 96 с.

11. Я пізнаю світ: Дит. енцикл. – К.: Школа, 2002. – 396 с.: іл.


зі сайту Освітній Навігатор

Категорія: Абетка безпеки | Переглядів: 5619 | Додав: AlinaV | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Червень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz