СВЯТО  МАТЕРІ

Звучить ніжна мелодія. На фоні мелодії  вчитель за сценою говорить слова.

Весняний день -  прозорий, голубий,

Навколо ніжно пахне білим цвітом,

Під вікнами туркочуть голуби,

Щебечуть на подвір’ї жваві діти.

Душа чутлива, мов ота струна,

До барв весняних, запахів та звуків,

Так може чарувати лиш весна

Після холодних місяців розлуки.

(Мелодія звучить голосніше і поступово затихає. На сцену виходять ведучі.)

Ведучий 1. У  травні, коли природа – мати виряджає свою доню – землю в пишному вбранні весняних квітів у дорогу життя, праці і радості, коли висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.

Ведучий 2.

Є у кожної дитини

Матінка єдина -

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов’їна -

Рідна Україна.

Є і буде жити

Божа мати – наша ненька,

Мати всього світу.

Ведучий1. Свято Матері було близьким і дорогим нашому народу, тому що в душі його завше живе любов до Матері  в троїстому єднанні: Матері Божої – найсвятішої Богородиці,

Матері рідної, якій завдячуєм своїм життям.

( Звучить величальна мелодія. Висвітлюється образ Божої Матері в центрі сцени. До нього підходить маленька дівчинка зі свічкою і промовляє молитву.)

Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрібними сльозами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю.

Щоб дні їй  минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоровۥя, рукам надай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб нами раділи, пишались усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

( Звучить пісня в честь Божої Матері.)

Ведучий2.Від шани до матері йде шана до матері – землі. Бо земля свята. Лагідний матусин голос засіває в наші  дитячі душі любов до святого місця – рідної домівки, до вишитої колоссям і калиною України, її солов’їної милозвучної мови.

А без рідної,

Без пісні, без ласки

Немає, немає

Життя на землі.

(Пісня «Наша мова солов’їна»)

Ведучий 1.Мати і земля …Земля і мати. Це їх роботящі руки, твоєї і моєї матері, з попелу війни підняли   до життя нашу землю, вмили гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Заквітла перед хатою мамина вишня, зацвіли в саду чорнобривці, защебетав соловейко, усміхнулася мати.

(Пісня «Чорнобривці»)

Ведучий 2. Мати – Україна, рідна ненька – земля, мати – жінка. Ми низько схиляємо  голови       перед ними.  Це – найдорожче, що є у житті кожної людини.

Ведучий 1. Мати – Щира шанувальниця народної пісні, традицій і звичаїв, невсипуща піклувальниця про долю дитини. Берегиня її сну і спокою, наставниця  і порадниця у житті,

Захисниця у дні лихоліття.

Ведучий 2. Сьогодні ми вдячним словом вшановуємо жінок – матерів, вітаємо всіх зі святом. Бажаємо добра і здійснення материнських мрій і надій, успіхів у вихованні вірних українців і українок, бо від них залежить доля України.

Зичим радості земної два крила,

Аби вам калина довго ще цвіла.

Шана вам  і земний уклін,

Дорогі наші матері.

(Виходять діти з привітаннями.)

-         Що то за днина,

Що то за свято,

Що сюди зійшлися

Гостей так багато?

- Знаю, що за днина,

І це варто усім знати-

То прийшли всі люди

Мамі честь віддати.

- Бо матуся рідна

Для дітей працює:

Сорочку шиє,

Бавить їх годує.

-Як вони веселі-

Матінка радіє,

Як їм щось бракує

Помогти уміє.

-Знаю, сестро, знаю,

Матінка єдина

Трудиться всю днину

Для доньки, для сина.

-В радості і смутку

Завжди з діточками.

Все, що тільки маєм -

Маємо від мами.

-  Ось  ці чоботята

І вся одежина

Їх  мені старалась

Матінка єдина.

- І всі  мої строї,

І вишивка – чічка-

Не одна матусі

Зійшла  при них нічка.

-  Та не лиш одежа,

Та не тільки строї -

Від мами дістала

Я ще коси свої

-  Личко рум’яне,

Устонька  проворні,

Та й вушка чудненькі,

Та й ноги швиденькі.

-  І очка чорненькі,

Та й рученьки жваві,

Що завжди працюють

При праці й забаві.

-  І навіть зубки,

Що їм і сміюся,

Я маю від мами,

Бо я  в маму вдався.

-  А чуєш, як в грудях

Нам бۥється серденько.

Те серденько нам дала

Мама  дорогенька.

-  Я знаю ті  скарби,

Що дала нам мати.

Прийшли ми всі нині

Її вшанувати.

-  За всі її труди ,

Бодай одна днина

Хай  святом їй буде.

( Пісня «Мамо моя»)

Ведучий1. Мати  -  це перше слово, яке  радісною усмішкою вимовляє дитина. Мати – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини  страждання і горя. Матерів  мільйони і кожна несе в серці любов.

Ведуча 2. Якби стільки доброти, скільки випромінює серце матері, випромінювалося б на всіх оточуючих, – зло згинуло б. Саме їм, найріднішим , найдорожчим, наймилішим  присвячуємо свято.

Ведучий 1. Тож нехай сьогодні в нашому залі та й по всій весняній Україні прозвучать щирі слова дитячої  поваги, вдячності, побажань всім матусям. І звучать пісні, присвячені їм.

Ведучий 2. Скільки ніжності в очах  матері,  скільки радості й тривоги за майбутнє малюка… Ореолом  святості,  ввічливості,  таємниці оповите її чоло .

-  У нашому залі сьогодні чимало  молодих  мам, які  з любовۥю  пройшли крізь лихоліття.

Нехай множиться славний рід !

(Пісня « Ми роду козацького діти».)

Гасне світло . Висвітлюється  постать молодої матері, яка виходить з-за куліс і стає в центрі  сцени.

Голос директора.

Чуєте? Хто там? – з дороги

Мати іде молода.

Сонячні очі вологі,

Горда і рівна хода.

Гляньте, яка величава,

Скільки  надії  в очах!

Сина, як щастя, як славу,

В люди несе на руках.

Ні, їй немає зупину,

Їй поступається все.

Знайте, майбутню людину

Радісно мати несе.

Скільки у серці любові!

Квітне для неї земля.

Друзі, тихіше   розмови -

Спить на руках немовля!

Чуєте, хто там? -  з дороги!

Гляньте, краса – не хода!

Кидайте квіти під ноги,

Мати іде молода.

( Пісня «Колискова»)

Ведучий 1. Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній. Лагідний материн наспів засівав  дитячу душу любовۥю до людей, до природи, до всього живого.

(Колискова)

Ведучий 2.Мати… Материнське серце здатне перейматися болем  дитини на  відстані, журитися   долею  своїх  дітей  усе життя.  Якби могла, сонечко прихилила б.

Ведучий 2. Говоріть своїм ненькам ласкаві  слова щоднини й щогодини, бо хтось же боронить нас від самих себе, від усіх бід? Недарма в народі кажуть « Болить у дитини пальчик, у  матері  -  серце …».

Ведучий 2. Мамо! Ми без тебе – засохлі струмки і ніким  недоглянуті квіти.

Щиро затишку прагнемо ми, твої діти.

Хай прожиті літа осінь в лист обира,

В зорі згаслі, що падають долі.

Мамо, зірка твоя золота в нашім серці

Не згасне ніколи.

( Пісня)

Ведучий1.

У нас сьогодні в залі є не просто матері, а солдатські  матері і вдови. Матерів солдатів, які сьогодні несуть службу, охороняючи  мирне небо, яскраве сонце, радісний сміх дітвори.

Ведучий 2.

Бۥє, синку, світлом в очі

Твоя армійська слава.

Пора й тобі приспіла –

Вдягай шинель і йди.

Свою високу долю

Вруча тобі держава,

Та щит її і прапор,

І воля не лукава,

Охороняй же, синку,

Братів, сестер труди!

Ведучий1. Дорогі солдатські матері!

Сьогодні ваші сини несуть військову службу в рядах Української Армії і згадують свою домівку. А разом із нею – і вас, рідних матерів.

Ведучий 2. Ми говоримо сьогодні словами ваших рідних  синів. Уявіть собі на хвилину голос вашого сина.

Голос хлопця. З святом, мамо!  Бажаю тобі здоровۥя і щастя. А за мене не , не переживай , не журися, будь-ласка! Я, твій улюблений син, здоровий, охороняю свою рідну Україну! До зустрічі , дорога матусю! Послухай веселу пісню.

( Пісня «Виростеш  ти, сину».)

Ведучий 1. Ці слова  пісні були напутніми для багатьох, хто підростав і йшов від отчого дому.

Всім треба  пам’ятати:  нам потрібні матері в дитинстві, а матерям ми необхідні  в старості.

Допомогти їм, поговорити, притулитися до змучених  натруджених рук. Ми з болем читаємо, що сьогодні в нас багато будинків для самотніх людей, в багатьох із них  є діти, але вони відреклися від своїх батьків.

( Пісня « Приїжджайте частіше додому»)

Ведучий Скільки б тобі не було – пۥять чи п’ятдесят – завжди потрібна мати, її ласка, її погляд , і що більша твоя любов до матері, то світліше і радісніше життя.

Ведучий 1. Земля дочекалась і рясту, і сонця , і цвіту,

Душа , мов калина, росте і цвіте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі  була.

Ведучий 2

З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози ,

Шумлять осокори, весною зітхають гаї.

А мати рідненька стоїть на високім  порозі

Та й думає мати, як маються діти її.

Ведучий 1.

А діти світами, а діти у веснах та в зимах.

Приїдуть і кажуть: «Матусю, нам двері   отворіть».

І доти всі діти живуть по світах молодими,

Допоки чекають, допоки живуть матері.

(Пісня «Земля дочекалась»)

Ведучий  2. Ми вдячні за скарби, що дала нам  мати.

Прийшли ми всі нині й  бабусь вшанувати.

Ведучий 1. Тому, що всі  починаємося з них, тому що вони – наші другі матері, тому що наші бабусі – найкращі, найлагідніші, найкрасивіші, та ще багато-пребагато інших най-най-най.

(Входить двоє дітей.)

Бабусі кохані, голубки сивенькі,

Добра вам   зичим   з цілого серденька.

І щастя бажаєм, й здоровۥя  міцного.

Прийміть ці бажання від внука малого.

Бабусі кохані, і вам ми бажаєм

Многих літ дожити з нами, мов в раю,

Многих  літ прожити, прикрості не знати,

Від своїх онуків потіхи діждати.

Ведучий 2.

Дорогі наші бабусі і мами,

Ми пишаємось вами.

І в такий святковий час

Всі квіти весни ви прийміть від нас.

( Звучить весела мелодія. Діти вручають квіти всім жінкам у залі)

Ведучий 1.

Як же нам вчителів своїх не привітати?

Ми любим їх , як матерів.

Нам нема де правди діти.

Є ще різні серед нас:

Той – урок не хоче вчити,

Той запізнюється в клас.

Та такого не було, щоб робили ми на зло.

Бо усі ми повсякчас

Дуже, дуже любим вас.

Ведучий 2. Низький уклін вам, рідні вчителі, за науку мудру, за поради чуйні, за добрі серця.  Зичимо вам здоровۥя міцного, щастя людського, сімейного благополуччя, любові і поваги від дітей, батьків.(Пісня  « Із-за гір високих»)

Ведучий 1. Наше свято добігає кінця. Пам’ятаймо, що матері ні купити, ні заслужити. Тож бережім своїх  матерів, шануймо їх.

Ведучий 2. Давайте говорити своїм ненькам ласкаві  слова щоднини, щогодини, полегшувати їх нелегку працю, підтримувати у важку хвилину. Нехай  наші вчинки ніколи не засмутять серця наших мам. Зробимо їх щасливими!

(Виходять двоє малих дітей)

- Моя нене найдорожча,

Наймиліша в світі!

Дарунків, золота немає,

Щоб до ніг тобі зложити.

Однак тут спільно присягаєм,

Що доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких

Тобі дамо, кохана ненько!

- Дамо любов, дамо пошану,

Мольбу   залишим  Христу  Богу,

Щоб кріпив, її кохану.

І літ дожити  довго многих,

Щоб діти всі цілого світу,

Їй співали «Многая  літа».

(Усі співають « Многая літа»)