Ще доісторичній людині був відомий той факт, що на кінчиках пальців є лінії й візерунки, індивідуальні кожній людині. Були знайдені китайські таблички, на яких замість підпису стояв відбиток пальця.

  Тому ми можемо стверджувати, що встановлення особи за відбитками пальців існує вже принаймні два тисячоліття. Але одна справа знати, що відбитки пальців виключно індивідуальні, й зовсім інша справа - науково узагальнити цю інформацію.

  Перший важливий вклад у науку визначення особи за відбитками пальців був зроблений Марчелло Мальпігі в 1686 році. Мальпігі, італійський вчений-анатом, вивчав лінії на кінчиках пальців під мікроскопом. Він виявив, що ці лінії утворюють спіралі та петлі.

Відбитки пальців були вперше офіційно використані для визначення особи в'язнів у 1858 році. Через декілька років було опубліковано перших досліджень з можливого використання відбитків пальців. Був описаний метод зняття відбитків пальців за допомогою тонкої плівки, вкритої спеціальними чорнилами. Цим методом користуються й тепер.

  У 1880 році сер Френсіс Гальтон, англійський учений, почав складати систему класифікації відбитків пальців.

  Через декілька років система була спрощена сером Едвардом Генрі, комісаром поліції в Лондоні. Незабаром зняття відбитків пальців поширилося всюди як засіб встановлення особи та розкриття злочинів.