Вогонь здавна є другом
людини. Він допомагає їй обігріватися і одягатися. З його допомогою людина
варить метал, готує собі їжу. Вогонь рухає техніку, допомагає людині проникнути
в таємниці космосу.
Але вогонь може стати і жорстоким
ворогом, якщо з ним необережно поводитись, він виходить з-під контролю людини,
може знищити міста і села, будинки, ліси, урожаї, все, що зустрінеться на його
шляху. Часто у вогні пожеж гинуть люди.
Приблизно кожна шоста-восьма
пожежа в нашій країні виникає від пустощів дітей, від їхнього невмілого,
необережного поводження з вогнем. Кожен п’ятий, що загинув під час пожежі –
неповнолітній. На протязі 2007 року в області сталося 619 пожеж. З них 41
випадок - з вини дитячих пустощів. За цією статистикою – трагедії багатьох
людей, збитки державі у мільйони гривень. Але не виміряти гіркоту втрат, коли у
вогні гинуть діти.
Вогонь приваблює дітей і вони
люблять з ним гратися. Коли дитина бере до рук скло, виделку, голку, ніж, це
викликає переляк у дорослих, бо дитина може себе поранити. Однак, якщо у руках
дитини з’явились сірники, то подібну реакцію зустрінеш не завжди, оскільки
дорослі часто не розуміють, яку небезпеку приховує вогонь у руках дитини.
Ось доволі типова ситуація:
батьки ідуть з дому, залишаючи на деякий час дітей самих. Хтось із малюків
заходить на кухню, увагу його привертає коробочка з яскравою етикеткою.
Наслідуючи батька чи матір, дитина дістає сірника , чиркає ним... Спалахує
вогник. Горить, добираючись до пальців. І раптом починає пекти. Зляканий малюк
кидає палаючого сірника на підлогу, на стіл... А температура полум’я сірника
достатньо, щоб загорілось більшість речей, виготовлених з дерева, текстилю,
синтетики і пластмас.
Тому,
перш за все, малюків слід познайомити з призначенням сірників і правилами
користування ними, заборонити дітям користуватись сірниками в різних іграх.
Причинною пожежі можуть стати залишені без
нагляду увімкнуті електроприлади. Дітям також слід пояснити, як правильно
користуватись електроприладами: якщо електрокамін чи праску залишити
увімкнутими без нагляду, вони перегріваються і від них можуть загорітись
домашні речі. Щоб цього не трапилось, нагрівальні електричні прилади слід
встановлювати на вогнетривкі підставки і своєчасно вимикати.
Проте, якщо вже так
трапилось, що виникла пожежа, то школярам слід дотримуватись наступних правил:
- якщо пожежа виникла у
приміщенні, не слід лякатися і ховатися;
- при виникненні у домашніх
умовах, коли вогонь ще не набрав сили, слід швидко залити його водою, накрити
щільним покривалом з натуральної тканини, засипати піском;
- коли в приміщенні з’явилось
багато диму, то слід пробиратись до виходу повзучи;
- якщо в приміщенні є
маленькі діти, треба негайно вивести їх на вулицю;
- не гаючи часу, повідомити
про пожежу комусь із дорослих;
- якщо поблизу немає
дорослих, то дитина сама повинна викликати пожежну команду за телефоном „01”,
повідомити місце пожежі, назвати своє ім’я, вулицю, номер будинку, квартири,
іншого об’єкту;
Пожежа – це особлива битва, тактика якої –
наступ на вогненну стихію. При пожежі не можна чекати і бути повільним. Адже
підрахунок часу іде на секунди.
У ці страшні хвилини на
допомогу приходять пожежники. Ці люди в блискучих касках по-справжньому
безстрашні. Їхні рухи швидкі, стрімкі і точні. Ще б пак, адже мова йде про
рятування життя людей та народного достатку. Кому доводилось бачити роботу
пожежників в умовах бурхливої стихії, той міг переконатися, що ліквідація
пожежі – це важка і небезпечна праця. Декілька разів за чергування лунає в пожежній
частині тривога. У будь-яку пору дня і ночі пожежники готові вступити в
боротьбу з вогнем.
Професія
пожежника поєднує в собі і високий гуманізм, і справжній героїзм. До цього їх
зобов’язує високий професійний обов’язок.
Велике значення у справі збереження
народного достатку мають заходи з попередження пожеж. Значну допомогу дорослим
у цьому надають дружини юних пожежних (ДЮП), до складу яких входять діти віком
від 10 до 17 років.
Члени дружин юних пожежних
зобов’язані розповсюджувати серед населення пам’ятки, плакати, листівки,
інструкції та інші агітаційні матеріали з пожежної безпеки, роз’яснювати дітям,
що гра з вогнем загрожує бідою; брати участь у дозорах, які охороняють від
пожежі хлібні масиви, ліси, ферми, будови; стежити за справністю первинних
засобів пожежогасіння, викликати пожежну допомогу в разі виникнення пожежі та
брати активну участь у її гасінні.
Особливе значення мають ті
бесіди, які проводяться членами ДЮП з дітьми молодшого шкільного віку. Їх гра з
вогнем – одна з основних причин пожеж, жертвами яких часто вони і стають. Тому
найперший обов’язок дружинників – роз’яснювати дошкільникам і молодшим
школярам, до чого призводить гра із сірниками, куріння, розкладання вогнищ,
невміле запалювання газових плит і т.п.
ДЮП зобов’язані добитися, щоб кожний дружинник
сам виконував протипожежні правила в школі, на вулиці, вдома, у полі, лісі, та
закликав своїх товаришів, щоб якомога більше дітей навчилися користуватися
найпростішими засобами пожежегасіння.
Будь-яка
робота юних пожежних відповідальна і почесна. Її може виконати лише той, хто
вивчить усі теми за програмою підготовки членів ДЮП.
Завжди і в усьому дорослі
повинні бути прикладом для малюків. Необхідно ще з дитинства виробляти у них
звичку обережно і вміло поводитися з вогнем. Колективи шкіл, дошкільних
закладів, бібліотек повинні проводити з дітьми бесіди, огляди та інші масові
заходи про недопустимість витівок з вогнем, роз’яснювати дітям обов’язки по
збереженню державного майна від пожеж.