Приємно погожого дня
побродити неходженими лісовими стежинами по грибних місцях. Травичка ще сизіє
від вранішньої роси, а над лісом розтає синювато-молочний туман. Під ногами
шелестить давно опале листя, похрускує хмиз. Лісова тиша повниться пташиними
хорами. Десь неподалік гучно вистукує дятел. А он безшелесно перелітає з гілки
на гілку білочка. Виграючи своїм пишним хвостом, вона швидко бігає вниз по
стовбурі дерева, спиняється біля сучка. Принишкла, зиркнула довкола своїми
бистрими, чорними, як намистинки, оченятами.
Під чарівним промінням
золотого сонця неповторна краса – березового царства. Білокорі красуні наче
вітають раннього грибника своїми розлогими, в зеленавому серпанку, кронами,
ледь-ледь погойдуючи ніжними, опущеними до землі вітами.
Починається грибний сезон, до
якого грибники вже приготували кошики. А досвідчені лікарі-реаніматологи
запаслися необхідними медикаментами та інструментами, щоб багато хто з любителі
в лісових дарі в дожив до наступного сезону. Статистичні дані щорічної
кількості отруєнь грибами та їх наслідки – сумні.
Незважаючи на широку
профілактичну роботу, численні виступи по радіо та телебаченню, у пресі,
загальна кількість отруєнь грибами, особливо дітей, з року в рік не меншає.
Основними причинами отруєнь
грибами є незнання відмінностей між їстівними та неїстівними, безпечність при
збиранні грибів та порушення правил приготування їх.
Серед людей, які збирають
гриби, побутує уявлення про певні ознаки, за якими, вони відрізняють їстівні
гриби від отруйних. Як правило, це ознаки хибні.
1. „Личинки комах і равлики
не їдять отруйних грибів”.
Пояснення: личинки їдять, як
їстівні, такі отруйні гриби.
2. „Якщо у каструлі є
отруйний гриб, срібна ложка або монета, опущена у відвар, почорніє”.
Пояснення: потемніння срібла
залежить від наявності амінокислот, що містять сірку, внаслідок чого
утворюється сірчане срібло чорного кольору. Такі амінокислоти є і в їстівних, і
в отруйних грибах.
3. „Якщо голівка цибулі або
часнику змінить колір під час приготування грибів, серед них є отруйний".
Пояснення: потемніння цибулі
чи часнику можуть викликати як отруйний, так і їстівний гриби, залежно від
наявності у них ферменту тирозиназу.
4. "Отруйні гриби
викликають скисання молока".
Пояснення: молоко скисає під
впливом ферментів типу пепсину1 і органічних кислот, які можуть міститися як у
їстівних, так і в отруйних грибах.
5. "Отруйні гриби
обов'язково мають неприємний запах, а їстівні – приємний".
Пояснення: запах смертельно
отруйного гриба – блідої поганки не відрізняється від запаху печериці.
6."Усі гриби молодими
їстівні".
Пояснення: бліда поганка
однаково отруйна як молодою, так і старою.
Отже,
єдина можливість грибника виключити помилки – це знання за атласом їстівних та
неїстівних грибів, а також практичний досвід. Для отруєння не обов'язково саме
з’їсти поганий гриб, просто досить потримати в руках бліду поганку, а потім
цими ж руками збирати і їсти ягоди. Отруєння може спричинити споживання
нормальних гриб, що ростуть у несприятливих екологічних зонах: наприклад,
бувають випадки отруєння печерицями, що росли уздовж транспортної магістралі
(вони акумулювали у собі отрути з вихлопних газів). Навіть абсолютно їстівний
гриб, будучи концентрованим білковим субстратом, може спричинити важкі
кишково-шлункові розлади у дітей і дорослих з порушенням системи травлення.
Отже, перші ознаки отруєння
можуть виникнути у проміжку від кількох годин до 3 діб після вживання грибів у
їжу. При перших симптомах отруєння - нудоті, блювоті, запамороченні, поносі
тощо негайно потрібно звернутися до медичного закладу.
Самолікування у випадках
отруєння грибами ніколи не дає позитивногорезультату. Але до надання
кваліфікованої медичної допомоги необхідно промити шлунок, прийняти активоване
вугілля (2 таблетки для дитини дошкільного віку і до 5 таблеток - для
дорослих), очистити кишківник, випити одну столову ложку олії, пити якнайбільше
рідини.