«Пласт» — складова світового
скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано
національного змісту. Діяв у Галичині в 1911—1930 рр. та періодично
на різних теренах України до 1939 р. Після Другої світової війни «Пласт»
було заборонено, його вважали ворожою націоналістичною організацією. З
проголошенням незалежності України «Пласт» швидко відродився.
За своєю структурою «Пласт» охоплює
такі вікові категорії: новаки і новачки (7 —11 років), юнаки і юначки (11—17
років), старші пластуни і пластунки (17—30 років), приятелі «Пласту» (батьки і
друзі). Кличем пластової організації є «СКОБ» (Сильно! Красно! Обережно!
Бистро!). Він виявляється в усіх напрямах пластової організації
і стає важливою настановою на все життя. Пластові організації покликані здійснювати
всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на
свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і
на ідейних засадах «Пласту», що спираються на пластову присягу, пластовий закон і Три головні обов'язки
пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури,
змагань за ідеї.
Головними моральними та ідейними засадами «Пласту» є вічні загальнолюдські цінності, які виражають ставлення
особи до природи, суспільства і себе. Усе це сконцентровано у пластовій
присязі: «Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй плі, щоб: Бути вірним Богові й
Україні, Помагати іншим, Жити за пластовим законом, Слухатись пластового проводу».
Виконання присяги «Пласту» вимагає від пластуна дотримання таких правил пластового закону:Пластун славний, сумлінний, точний, ощадний,
справедливий, ввічливий, братерський і доброзичливий, врівноважений, корисний,
слухняний, пильний, дбає про своє здоров'я, любить красу і дбає про неї. завжди
доброї гадки.
Ці вимоги передбачають формування адекватних рис характеру. Вони є основою
складання плану самовиховання для кожного пластуна. На основі пластової присяги та правил закону ґрунтується
вся діяльність організації. Пластові
організації використовують
загальні методи виховання, але у них превалюють ігрові моменти. Загалом виховна методика спрямована
на спонукання пластунів до самовдосконалення.
Члени «Пласту» проходять чотири
послідовних етапи:
1) підготовчий — отримання відзнаки пластуна-прихильника;
2) складання першої проби пласту на-учасника;
3) складання другої проби пластуна-розвідувача;
4) складання третьої проби пластуна-скоба.
Паралельно зі складанням проб юнацтво освоює так звані вмілості — набуття практичних знань і вмінь у
різноманітних галузях: картографії, фотографуванні, догляді за хворими,
туризмі, альпінізмі та ін. Усього розроблено понад 120 різних умілостей. Знаючи
перелік вимог конкретної вмілості, пластуни готуються до них: читають
літературу, звертаються до фахівців тощо. Відтак вони відбувають випробування
— своєрідний іспит, за результатами якого їм надають відповідну відзнаку:
нашивку на рукав однострою та спеціальне посвідчення.
Згаданий однострій (уніформа зеленого кольору) у «Пласті» набуває
особливого виховного значення. На
нього, згідно з вимогами відповідних приписів, нашивають пластові відзнаки:
пластового ступеня, складених умілостей, відзнаку діловодства, відзнаку
належності до гуртка чи куреня, значки успішно відбутих таборів, вишколів, мандрівок, відзначення та
нагороди. Під комірцем сорочки пластуни носять хустинку кольору свого куреня.
Глянувши на однострій, можна зробити висновок про активність і досвідченість
пластуна, він є предметом особливої гордості, поваги товаришів.
«Сокільський доріст» — національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах
України. Первинним його осередком є соколине гніздо, яке створюється за місцем
проживання. Гніздо налічує не менше 5 членів. Гнізда об'єднуються в чоти
(рої). До складу чот входить 3—5 гнізд. Керує гніздом гніздовий, роєм — ройовий
(чотовий). Чоти, окремі гнізда в межах села (міста) об'єднуються в станиці. Станичний може мати ранг соколиного сотника (чотового, гніздового)
залежно від кількості членів. Він формує свою канцелярію, має писаря та ін. Структура «Сокільського доросту»
триступенева: соколята — 6—11 років, молоді соколи — 12—14 років, соколи — 15—18 років.
Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій «Сокола», українських
національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій;
розвиток і урізноманітнення форм їх діяльності; виховання членів товариства на ідеях свободи,
рівності, національної та особистої гідності, шанування родинних зв'язків, працелюбності, взаємодопомоги й самодисципліни; ...
З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності:
національно-історичної (вивчення історії України, вікторини, уроки пам'яті,
тематичні вечори, зустрічі, «круглі столи» з від повідної тематики, догляд за
могилами, допомога борцям за волю України тощо); спортивно-оздоровчої
(змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо); туристично-краєзнавчої (походи,
мандрівки, табори, змагання
та ін) ...
«Курінь» — дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно
та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах
козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та її
народу, на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.
Членом організації може
стати кожен хлопець чи дівчина віком від 6 до 18 років, які люблять Україну,
хочуть добре знати її історію і літературу, давнє минуле, поділяють ідеали
юного козацтва. Особи, яким виповнилося 18 років, за бажанням можуть зберегти
своє членство, їм присвоюють звання «козак-наставник», і вони беруть участь у
виховній роботі з молоддю.
Члени організації діляться на
козачат (молодші школярі) віком 6—10 років, джур (середні школярі) віком 10— 15
років та молодих козаків (старшокласники) віком 15— 18 років. Основою
організаційної структури є курінь — первинний козацький осередок за місцем проживання чи місцем навчання або за інтересами (курінь
любителів історії козаччини, курінь джур, бандуристів та ін.). Головна
організаційна одиниця козачат, джур та козаків — десяток, що складається з 10—15 членів організації й ділиться на застави по З
—5 осіб у кожній. Десятки
об'єднуються в загін (чоту), загони козацької молоді одного віку входять до
складу сотні, а сотні — до куреня козацької організації навчального
закладу.
На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть старшина, в заставі — заставний, в десятці — отаман (десятник),
в загоні — чотар (писар), в сотні — писар, осавул, хорунжий, в курені — отаман,
писар, обозний, осавул, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач, шафар.
Кодекс
лицарської честі для козачат гласить:
•Шануй і маму, й тата, завжди працюй завзято;
• Люби рідну країну, що зветься Україна;
•Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай;
•Будь сильним, справедливим, і скромним, і правдивим, І рідну Батьківщину ти завжди захищай!
Діяльність громадських дитячих та юнацьких організацій, об'єднань, товариств
сприяє: задоволенню і правильному формуванню основних життєво необхідних на різних вікових етапах потреб в
емоційному контакті з ровесниками, друзями; прихильності й упевненості; успіху,
визнанні себе серед інших; у виборі й випробовуванні власних сил, переживанні
чогось надзвичайного; в активній діяльності, розвитку інтересів, уподобань;
розвитку творчих потреб і здібностей, підтриманню, збереженню і розвитку
таланту, обдарованості; формуванню характеру особи, її всебічному розвитку
навичок самовдосконалення; поєднанню ідей, поглядів, звичок; товариському гуртуванню, поглибленню дружніх
зв'язків, розвитку приятельських відносин як основи для майбутнього подружнього
життя; відтворенню душевно-моральних сил, задоволенюрекреаційно-соціалізаційних
потреб.
Які цілі ставить собі наша система? По-перше, вироблення особистого характеру. По-друге, ми намагаємося
навчити юнака якоїсь ручної роботи і розвинути любов допраці. По-третє, ми
хочемо навчити його допомагати іншим і щоб він перейнявся цим бажанням. По-четвете розвинути відданість своїм керівникам, родичам та отизм.
