Ніхто не знає, хто першим почав грати з м'ячем, але сталося це, очевидно, ще в доісторичні часи. Кожна цивілізація, від первісних часів до наших днів, знала свої ігри з м'ячем. А ось м'ячі були різними.

  Деякі стародавні народи плели м'ячі з тростини, інші використовували для гри шкіряні мішечки, наповнені пір'ям птахів. Пізніше грекам і римлянам прийшла на думку чудова ідея - використати повітря як наповнювач для м'яча. Надутий повітрям шкіряний м'яч, так званий «фолліс», використовували для метання. М'ячем більших розмірів, який тусали ногами, стародавні греки та римляни грали в гру, що нагадує сучасний футбол. М'ячі виготовляли з різноманітних матеріалів, наявних у даній країні в великій кількості.   Північноамериканські індіанці, наприклад, були мисливцями, тому вони грали м'ячем, зробленим з оленячої шкіри. Японські діти грали м'ячами з цупкої тканини, обплетеної мотузком. Розповідають, що Колумб зустрів у Центральній Америці індіанців, які грали твердими м'ячами, виготовленими з каучука. Він узяв декілька таких м'ячів із собою в Європу й, таким чином, познайомив європейців з підстрибуючими гумовими м'ячами.

  Багато сучасних ігор з м'ячем спочатку були частиною обрядових, релігійних і магічних церемоній.

Єгиптяни були першими, хто влаштовував обрядові ігри з м'ячем. Кожної весни дві великі групи людей брали участь у змаганні, виступаючи на боці своїх богів. Під час гри використовували круглий дерев'яний м'яч і вигнуті палки. Задача полягала в тому, щоб провести м'яч у ворота команди суперника. Команда, яка діяла більш злагоджено та цілеспрямовано, отримувала перемогу в ім'я свого бога.