Овочі - це трав'янисті рослини, тобто вони мають м'яке стебло й практично не мають деревини. Їстівною частиною рослин може бути корінь (буряк), стебло (спаржа), листя (шпинат), квітковий бутон (броколі), плід (помідори) або насіння (горох).

  Первісна людина, можливо, збирала дикі стручкові рослини, такі, як боби або горох, і коренеплоди, такі як морква. Ці овочі, а також листяні рослини типу капусти й салату, ймовірно, вирощувалися на перших примітивних городах, хоча ми й не знаємо, коли конкретно почали оброблятися такі городи.

  Стародавні єгиптяни вирощували салат, капусту, дині, боби, редиску, цибулю, часник, артишоки й, можливо, горох. Як ми бачимо, вже тисячі років тому люди вживали в їжу різноманітні овочі.

  Пізніше греки й римляни теж почали вирощувати ці овочі. Крім того, вони вирощували огірки, спаржу та селеру.

  Коли першовідкривачі приїхали до Америки, вони знайшли там овочі, зовсім не відомі в Європі. Навіть звичний їм біб у Новому Світі виглядав зовсім по-іншому. Поселенці відкрили там для себе волокняні боби, картоплю, кукурудзу й томати. Багато з цих овочів стали звичними для всіх людей лише на кінець XIX століття.

  У XIX столітті відбулася революція в усіх галузях сільського господарства. Фермери добилися збільшення урожаїв, покращуючи методи господарювання й використовуючи метод відбору насіння з найкращих рослин. Таким чином, овочі стали більшими, кращими на смак і поживнішими, ніж раніше.