Еколог:  Ой, хто ви? Звідки?

(Вбігають перелякані риби і співають пісню на мотив «В траві сидів  цвіркунчик».)

Діти-риби:   Ми риби, риби, риби,

По суші диби, диби, диби.

Дно річки сміттям вкрите,

Не можемо там жити.

Буль-буль-буль-буль-буль,

Буль-буль-буль-буль-буль,

Не можемо там жити.

Всю воду забруднили,

Відходів напустили

І хімії без міри —

Ми ледве уціліли.

Буль-буль-буль-буль-буль,

Буль-буль-буль-буль-буль,

Не можемо там жити.

Ми риби нещасливі.

Так жити нам несила.

О, люди, схаменіться,

За чистоту візьміться!

Буль-буль-буль-буль-буль,

Буль-буль-буль-буль-буль,

Не можемо так жити.

Еколог:

Хто ви? Як вас звати?

Щука:     Я хижа і зубаста дуже,

В річках нема у мене друзів.З'їм жабку, рибку, муху, жука,Бо я так і звуся — щука.

Окунь:Риба я відома всюди,Люблять їсти мене люди.То й ловляться на гачкиБокастенькі ... окуньки.

Карась:  По воді я лясь та лясь,

                А зовуть мене... карась.

Еколог:  Заспокойтесь, любі рибки, я відведу вас до чудового лісового озера, довкола якого ростуть прекрасні лікарські квіти. А ось і вони.

(Вибігають дівчата в костюмах квітів. Танцюють «Вальс квітів».)

Еколог:  Як ви чудово танцювали! А чому засумували?

Квіти (разом):     Ми лікарські — надзвичайно корисні рослини,

Дуже потрібні людині.

Але людина нас нищить, не дбає,

Цілими оберемками з корінням вириває.

Конвалія:   Мене зірвать – зганьбити вроду,

На жаль, знаходяться такі...

Бездумно нівечать природу,

Пакують квіти у мішки.

Сон-трава:

А потім нишком, мов злодії,

В мішках на торг красу несуть.

З пучком конвалій лиходії

Свою ж і совість продають.

Еколог:   Скажіть всім, як вас звати, хай запам'ятають діти.

(Квіти називають свої імена, кланяючись: Конвалія, Іван-чай, Звіробій, Материнка, Суниця, Ромашка лікарська, Лілія, Сон-трава, Первоцвіт.)

Виконують пісню з рухами на мотив «Галя по садочку ходила».

 Ми лікарські добрі рослини,

Ми приносимо користь людині.

Без потреби нас не зривайте,

Бо нас мало, запам'ятайте.

Люди здавна нас шанували,

На Купала вранці збирали,

Образи квітчали у хаті

І чаїв варили багато.

Просимо усіх запам'ятати:

Із корінням нас не виривати!

Стане дуже сумно на світі,

Якщо зникнуть лікарські квіти.

(Прикладають пальчики до губ.)

Разом:  Ш-ш-ш-ш!

1 квітка: Хто сюди наближається?

2 квітка: Може, знову люди йдуть?

3 квітка: Щоб рвати нас цілими оберемками?

4квітка: Щоб нас ставало все менше і менше?

Еколог: Справді, хтось наближається. Хто це?

Вбігають діти у костюмах звірів.

Діти-звірі:   Звірі ваших лісів, прийшли поскаржитися.

Співають пісню на мотив пісні «А ми стрільці січовії».

А ми звірі лісовії, раз-два-три.

Маєм шуби хутрянії, раз-два-три.

Маєм роги, маєм лапи,

І природа для нас — мати,

Раз-два, раз- два, раз-два-три.

Нас полюють, нас вбивають, раз-два-три,

Ліси сміттям закидають, раз-два-три.

Де нам дітись, як нам жити,

Як людей порядку вчити?

Раз-два, раз-два, раз-два-три.

Від образ природа-мати, раз-два-три,

Починає нас лякати, раз-два-три.

В руках в неї сили грізні,

Схаменіться, ще не пізно!

Раз-два, раз-два, раз-два-три.

Ліс зелений, ліс весняний, раз-два-три,

Вас зустріне співом гарним, раз-два-три,

І буде природа-мати

Людям жити помагати,

Раз-два, раз-два, раз-два-три.

Еколог: Назвіть себе. Хто ви?

Звірі називаються: Заєць, Білка, Лисиця, Жаба, Мурашка, Козуля,

Еколог: А кого ще немає?

Звірі:  Птахів.

Вилітають птахи.

Птахи:   Ми — зимуючі птахи. Нам дуже важко пережити сувору зиму. Просимо: зробіть нам годівнички! Не забувайте нас взимку. Підгодовуйте нас! Ми — ваші друзі. Ми лікуємо дерева, охороняємо шкідників.

В парку, в лісі, біля річки

Будь другом природі.

Посади деревце, не вбивай комашку.

Не зривай квіточок і погодуй пташку.

Біля дому, біля школи

Хай все буде в квітах,

Хай повітрям найчистішим

Дихають всі діти.

До природи за здоров'ям

Рушайте щоденно.

Як ви — друг,

Вона подарує вам силу велику.

Йдем ми далі мандрувати

Та інших навчати.

А ви дбайте, бо природа вам,

Мов рідная мати.

Все на землі, все треба берегти –

І птаха, й звіра, і оту рослину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти його частина.

Друже мій, люби життя,

люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття,

як камінь в тиху воду.

Вірш „Вмійте природу любити”

Вам у походи ходити

І мандрувати, любити,

Кожній стеблині радіти,

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не вирви задаром,

Гілок не ламай для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежину в гаю,

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

Пісня:

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Що ми після себе на світі лишаєм.

Ліси наші в’януть, нема більше рік,

Пташки покидають край рідний навік.

Нечисте повітря, у ґрунті яди,

І слово „Чорнобиль” страшне назавжди.

І щоби на світі не сталось біди,

Шануймо природу усюди й завжди.