П`ятниця, 21.02.2020, 06:27
Вітаю Вас Гість | RSS

Мій сайт педагогу-організатору

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 16
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Травень » 29 » Екологічна казка "Знай! Люби! Бережи!" ч.1
00:28
Екологічна казка "Знай! Люби! Бережи!" ч.1

Знай, люби, бережи!

 

Екологічна казка

 

Мета:  Закріпити знання учнів про природу рідногоактивізувати знання учнів про необхідність дбайливо ставлення до природи, виховувати почуття природи до рідного  краю, виховувати екологічну культуру.  

Хід казки

 

Ведучий: Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає в нас природа. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів пташок, запах квітів – усе це дороге серцю і ні з чим його не можливо зрівняти, забути. Рідний край – наш дім, вишенька біля хати, хрущі над вишнями, вулиця, по якій ми ходимо, річечка, біля якої відпочиваємо, у якій так любимо плескатися.

 

Ведуча:  Сьогодні ми поговоримо про нас – людей, які нищать природу: зривають квіти, руйнують пташині гнізда, ламають дерева, забруднюють водойми, повітря, щоб тільки задовольнити свої забаганки, збагатитися. Наймудріша на землі – природа. Люди, які живуть в гармонії з нею – найщасливіші. Заглянемо в куточок природи рідного дому.

 

(Звучить музика на мотив пісні «Занадився журавель». Входить  Еколог. Його одяг прикрашений зеленим листям, на голові — корона з написом «Еколог». Співає.)

 

Я — Еколог на Землі, на Землі.Турбот повні мої дні, мої дні.

Що тут люди натворили,

Накидали, насмітили...

І про це вам розкажу я,

 Я Еколог неспроста, неспроста,

 Я і в будні, і в свята, і в свята

І рослині, і тварині

А часом також людині

Помагаю в небезпеці.

Бо природа гине в нас на очах,

Йде еколог по гарячих слідах.

 Винуватців я знаходжу.

Словом, штрафом їм доводжу:

Берегти природу треба!

 

Давайте подивимося, як живеться природі у вашому селі. (Розглядається.)   А де це я? Як тут гарно! Довкола лише дерева.

Вбігають діти в костюмах дерев і співають пісню на мотив

«Ой  на горі жито»

 

Діти-дерева:  Всюди то берізка, то ялина,

То черемха біла, то модрина,

Тут шипшина і малина,

Терен, глід і горобина виростають.

Акація, ясен, ліс сосновий,

Бузини і вільхи буйне море!

І повітря очищають,

Й землю рідну прикрашають цілорічне.

Тож садіть кущі й дерева, діти,

В них здоров'я й ліки кращі в світі,

 В них краса і насолода.

Більше нас — усім вам добре.

 Посадіть нас! Бережіть нас!

 

Еколог:   Цікаво було б познайомитися з вами. Розкажіть про себе.

 

Ялина:     Я — ялина. Голки маю,

               Я повітря очищаю,

               Лікувальна, а в природі

               Є барометром погоди.

 

Сосна:     Я — сосна золотокора.

Я люблю високі гори.

Звуся ще «перлина лісу»,

Там, де я, повітря свіже.

 

Дуб:          А я звуся просто дуб.

До тисячу років зеленіє мій чуб.

Я живильної дам вам сили.

 Я потрібний й тим щасливий.

 

Береза:     Я — береза білокора,

Очищаю все довкола,

З мене ліки і так звані

Давні грамоти берестяні.        

 

Тополя:     Я — тополя-санітар,

Це найбільший в мене дар.

Влітку в тінь я-вас маню,

Сама бути я люблю.

 

 Липа:       Я — липа. Мене звуть «цариця літа».

 Я — медонос, а цвітом всіх лікую.

Чотириста років живу я на світі,

Та люди не завжди мене шанують.

 

Клен:        Я — клен-синоптик,

З листячком різьбленим,

Як емблема Канади я відомий.

Зустріну вас і фарбою, і медом,

І будівельник з мене дуже добрий

 

Верба:       А я верба. Люблю я води сині.

Я в українців символ поетичний.

У Шевченка була другом на чужині,

Я сповіщаю про Великдень пишний.

 

Черемха:   А я черемха пречудова.

Весною буйно зацвітаю.

Летять на запах ніжний бджоли,

Та дуже люди вже ламають.

 

(Із-за сцени чути голоси: «А кущам можна до вас?»)

 

 Дерева разом:Просимо! Просимо!

(В костюмах входять кущі.)

 

Калина:   Я — калина, оспівана в сотнях пісень.

Лікувальною силою відома серед людей.

Я — символ краси молодої дівчини.

А ще кажуть, що без калини нема України.

 

Терен:       Я терен колючий, вам смуток навію.

А прийде весна, то цвітом, мов снігом, завію.

 

Глід:          А я — глід, окраса краю.

В ярах, балках проживаю.
Лікувальний, медоносний,

Прошу вас ласкаво в гості.

 

Шипшина: Я — кущ шипшини, я комора вітамінів.

Праматір'ю троянди величаюсь.

Шипів не бійтесь, ягодами сміло лікуйтесь,

Бо вони допомагають.

 

Дерева і кущі: Просимо людей дотримуватися певних правил поведінки з нами!

 

Ведучий:     Мудра природа, її розум неперевершений. Я також люблю ліс, траву, птахів, комах. Та найбільше мене приваблюють квіти. Вони приносять радість, коли серце обгортає сум, п’янкий аромат, зцілює здоров’я. Та часом ми про це забуваємо і цінуємо тільки тоді, коли втрачаємо, записуючи в Червону книгу.

 

Берізка:           Коли б не ліс, не знали б ви про те,

Що є фіалка й пролісок на світі.

Як у маю конвалія цвіте –

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

 

Дубочок:         Спасибі ж людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

 

Ліс:                  Цвіте прекрасна, білосніжна –

Конвалія в лісах моїх.

Мов наречена з тонким станом,

Стоїть всміхається мені.

А запах ніжний, незрівняний,

П’янкий, мов чари весняні.

 

                       Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них ті,

Що квітнуть у рідному краї.

 

Але квіти, тварини зникають з землі,

Їх заносять у книгу Червону.

Тож давайте за розум візьмемося ми,

Чисте повітря і воду живу

Будем завжди берегти.

 

Квіти-перлини всю землю вкрили,

юну дівчину заворожили.

Ой, килимочок з ніжних кувіточок

Не буду плести я з вас віночок.

Не буду плести, не буду рвати,

Ви ж бо на світі, щоб чарувати.

 

Люба природо, ховай свої чари,

Топчуть папороть, квіти, траву,

Тільки б швидше наповнити тару,

Ніби мамонтів стало пройшло.

 

Все, що квітло, буяло, росло,

Полягло, почорніло, прив’яло.

І заплакала тихо берізка з жалю,

І затих соловейко в гаю.

Під берізкою купа сміття,

Із яєць шкарлупки валяються,

Там і тут консервні бляшанки

На гілках, мов намисто, гойдаються.

 

Гра «Я починаю — ти продовжуєш»

(Еколог починає речення, діти (дерева, кущі) — продовжують.)

 

У лісі — не смітити...

Гілок — не ламати...

Дерева — садити...

Кущі — садити...

Вогнища — не залишати...

 

Та мовчить засмучений ліс,

Лише тихо й покірно зітхає.

А в очах – скільки болю і сліз.

Своїм виглядом він промовляє:

– Якщо хочеш сюди ще прийти,

Щоб суниць чи грибів назбирати,

То навчись мене берегти

І красу мою шанувати.

 

Яка квіточка чарівна

Розцвіла в нас на лужку,

Я любуюся щоранку,

Як по цій стежині йду.

Подивлюсь на тебе збоку,

Полюбуюся зблизька.

 

Не попрушу твій спокій,

Не стопчу ногами я.

Мене матінка-природа

Посадила серед трав.

Довго, довго доглядала

І навчила різних справ:

Вмію я добро робити,

Лікувати вмію я,

Вмію пісню заспівати

 і не гірше солов’я.

 

Приспів:

Не зривайте марно цвіту,

Не губіть земну красу.

Ви ж сюди прийдете знову,

Щоб зустріти тут весну.

 

Категорія: Сценарії виховних заходів, уроків, свят | Переглядів: 11740 | Додав: AlinaV | Рейтинг: 2.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Травень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Copyright MyCorp © 2020
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz