Майже в кожній країні в стародавні часи люди виготовляли щось схоже на цукерки. Під час розкопок у Єгипті археологи знайшли зображення та записи, що містять відомості про те, як виглядали перші цукерки та з чого їх виготовляли.

  У ті часи цукор був ще невідомий людям, тому як солодкий інгредієнт використовували мед. А в Єгипті головним компонентом цукерок були фініки.

  У деяких країнах Сходу кожне плем'я мало свого кондитера та секретні рецепти. Для виготовлення цукерок там використовували, головним чином, мигдаль, мед та інжир.

  Зберігся давньоримський рецепт десерту, для виготовлення якого горіхи та мак варили з медом, потім усе це перчили та посипали насінням кунжуту, яке перед тим насичували медом. У результаті отримували страву, що на смак нагадувала нугу.

  У Європі здавна пили солодкий сироп, але лише для того, щоб перебивати ним недобрий смак ліків. Ніхто не задумувався над тим, щоб використовувати його для виготовлення цукерок. Але коли в Європі з'явилася велика кількість цукру з колоній, кондитерське ремесло набрало широкого розмаху.

  Французи зацукровували фрукти та розробляли нові рецепти кондитерських виробів. Особливо популярним був горіховий цукровий сироп, що називався «пролінгс». Імовірно, він був попередником відомої новоорлеанської патоки.

  У часи захоплення колоній і пізніше кленовий цукор, чорна патока та мед використовувалися для виготовлення цукерок у домашніх умовах. Наші прабабусі додавали корінь іриса до імбирової глазурі й отримували льодяники.

  Головним компонентом, що використовується в широкому виробництві цукерок, є цукор з цукрової тростини або цукрового буряку. Його змішують з кукурудзяним сиропом, кукурудзяним цукром, м'ятою, медом, мелісою та кленовим цукром. Після цього додають шоколад, фрукти, горіхи, яйця, молоко або молочні продукти, а також ванілін і барвники. Як натуральні ароматизатори використовують ванілін, лимон, перцеву м'яту або ж отримують ароматизатори штучним шляхом.