Морозиво, улюблені ласощі всіх дітей, та й багатьох дорослих також, було вперше виготовлене на сході багато сотень років тому. Саме там його спробував відомий мандрівник і дослідник XIII століття Марко Поло. Цей десерт так йому сподобався, що він привіз його рецепт до Італії.

  Звідти морозиво прийшло до Франції та стало дуже популярним серед заможних людей. Спочатку вони намагалися приховати рецепт морозива від простого люду. Але, звичайно, довго в таємниці він не протримався, й дуже скоро морозиво завоювало величезну популярність серед усіх верств населення. А незабаром про морозиво дізналися в усьому світі, навіть за океаном, у Сполучених Штатах Америки.

  Перший американський завод з виготовлення морозива відкрився в 1851 році в Балтиморі, штат Меріленд. Але широкого поширення виготовлення морозива не отримало до початку XX століття, коли виникли перші холодильні установки.

  Морозиво виготовляють з вершків, молока або молочних продуктів, а іноді й яєць.

  Для смаку в морозиво додають ванілін, шоколад, ягоди, горіхи або фрукти. Рецепт звичайного морозива такий: на 80 - 85% вершків або інших молочних продуктів беруть 15% цукру, від 0,5 до 4,5% ароматизатора та 0,3% стабілізатора.

Невелику кількість стабілізатора додають для того, щоб зробити морозиво більш однорідним і запобігти утворення грубих кристаликів льоду. Як стабілізатор зазвичай використовують харчовий желатин.

  З'їдаючи третину стаканчика ванільного морозива, ми отримуємо стільки ж кальцію, протеїну та вітаміну В, скільки їх міститься у половині чашки молока, а вітаміну А стільки ж, скільки в повній чашці.