Ведуча:            Сьогодні у школі  свято.  Це свято кожного з нас, бо людина - часточка пригоди, її господар,її  захисник. Всі,хто сьогодні живе,відповідають за природу перед нащадками,перед  історією.

 

Всім, хто природу оберігає,

Все це для неї віддає,

Ми – юні охоронці природи

Шлемо привітання своє.

 

Від щирого серця дякуємо вас

Вклоняємось щедрим робочим рукам

За те, що природу шануємо всі,

Що край галичанський в чудовій красі.

 

В прекрасному нашому залі

Сьогодні зібралися ті,

Хто природу охороняє,

Любить, шанує її.

 

Любов до краю, де родився,

Любов до місця, де живеш.

І кожен день, і щогодини

Подумай, що йому даєш?

 

Чи посадив ти кущик біля дому,

Чи в годівничку ти приніс пшонця,

А може взяв за руку хулігана,

Який зламав маленьке деревце?

 

Якщо кожен з нас посадить

По деревцю вряд,

То перетвориться село наше

У квітучий сад.

Пісня « Чом, чом, чом, земле моя …»

 

Ведучий:            Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінко­голосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дорога серцю, ні з чим незрівнянна краса рідної землі.

 

Ведуча:          Природа і Вітчизна - невіддільні. У кожного з нас залишився у серці добрий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою ско­шеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галяви­нами, широке поле, де так легко й солодко дихати, стежина, обабіч якої ростуть волошки і маки, і по якій, здається, не ідеш, а летиш, неначе птах.

             Учень:                      Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю -

Дніпра голубінь неозору,

Сосну в надвечір'ї прозорім,

І місяць у хмарках сріблистих,

І свіжість весняного листя,

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

Учениця:                  У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову,

Де пахне достигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування.

Берізок тремтливих зітхання,

Тонкі білозорі сестриці

Сплели свої віти в косиці.

Вірш « Балада про калину »

Пісня « Посади  калину »

 

Ведучий:            Здавна люди вірили в богів — покровителів усього живого на Землі. Так покровителькою рослин вважалася богиня Флора, тварин — Фауна. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний — фауною.

 

Учениця:                       

Були у матері Природи

дві донечки такої вроди:

хто їх побачив хоч на мить, —

не міг забути й розлюбить.

Голубооку звали Флора.

У неї очі, наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна — швидка, як вітер,

могла за птахом полетіти,

і за оленями стрибати

 

та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

відтак його боготворили;

тож вирішила мудра мати

в придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі — світ рослинний,

а жвавій Фауні — тваринний,

щоб берегли і доглядали,

від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

живого світу дві богині.

 

Ведуча:          Дорогі друзі! Сьогодні до нас на свято завітали: планета Земля    щедра Природа,Вода і Атмосфера, Фауна і Флора, Червона Книга.

 

Земля  :           Я-Земля,Багата,щедра,мальовнича .Сьогодні я годую й    напуваю, одягаю і  звеселяю п'ять мільярдів землян, півтора мільйона видів тварин, півмільйона видів рослин,більше півтора мільярда кубометрів води, маю підземні комори корисних копалин...Всього не злічити. Усі  мої скарби,мої  багатства належать Вам, люди!Я в змозі  і силі забезпе­чити достаток Вам тільки тоді,коли Ви дбайливо будете користува­тися будь-якими ресурсами. Навчіться правильно використовувати мінеральні добрива і  отрутохімікати,бо хліб мій -святиня-святинь - стане для Вас  отрутою.

 

Природа:        Я - Природа, - багатство і окраса рідної землі. Кожен з Вас не   уявляє свого життя без чарівного світу природи, розлогих ланів, тінистих гаїв, повноводних річок і чистого голубого неба.

 Зберегти цей дивосвіт для себе і для нащадків-обов'язок кожного жителя чудової планети Земля. Я-Природа, що даю Вам усе: життя, сві­же повітря, чисту воду, пахучий хліб, гарний настрій і бадьорість. Прошу, благаю, нарешті вимагаю дбайливого ставлення до мене. Працюйте так, щоб я цвіла, і Ви живі були.

 

Вода:                 Вода-джерело життя на Землі. Я необхідна,щоб готувати їжу і пла­вити сталь,добувати електроенергію,зрошувати поля. Жодна галузь на­родного господарства не обходиться без мене,Ніяк не можна допусти­ти, щоб я, чиста, прозора Вода, падала отрутою на землю,текла отрутою у  ріках, була непридатною для життя у природних джерелах. При вели­чезних запасах води на планеті Земля, вода - дефіцит.2/3 населення планети відчувають голод.

 

Атмосфера:      Я - Атмосфера .Я забезпечую усіх людей на землі киснем. Правда, дає його мені сестричка Флора. Про чистоту мою повинні турбуватися люди всієї планети,бо для мене кордонів не існує і немає вибору, для  Вас, люди. Дихати мусите і тоді, коли  в атмосфері дим , вихлопні гази чи інші отруйні речовини. Захід один: боротися за чистоту повіт­ряного басейну,за мирне небо  над головою.

Флора:          Я - Флора - рослинний світ рідної Землі. На земній кулі півмільйона різ­них видів рослин і кожна потрібна,корисна. Без рослин ви ніяк не можете обійтись, бо рослини - це кисень,це їжа,це різноманітні лікарства від недуг, це та краса, відпочиваючи серед якої, ви черпаєте сили для плодотворної праці на благо рідної У країни. Мені дуже боляче, коли жорстокі люди ламають  квіти,витоптують газони.

Вірш « Зламав Івасик гілку »

Пісня « Явір і яворина »