Як ішла на ринок мати,

Стала доньку поучати:

- Ти до грубки йти не смій,

Бо вогонь – лихий палій!

Тільки з дому вийшла мама,

А дівча до грубки прямо:

Гарно як вогонь пала, -

Жаль – щілиночка мала.

Відчинила двері Ліна,

А вогонь злетів з поліна,

Біля грубки впав на діл,

По скатерочці – на стіл,

По стільцях побіг із тріском

І злетів на занавіски,

Димом стіни обволік,

Аж під стелю він проник.

Де горить, пожежні взнали,

Командир дає сигнали:

Підготовитись як слід!

На пожежу за хвилину

Докотили ті машини,

Стали строєм до стіни.

Нап’ялися шланги туго,

І, роздувшись від напруги,

Швидко воду ллють вони.

Дим клубочиться наліво,

Справа – чаду пилина.

На руках Кузьма сміливо

Виніс Ліну із вікна.

Він, Кузьма, - пожежний здавна,

Двадцять літ працює славно.

Сорок душ урятував,

У вогні не раз бував.

Та почувся крик неначе:

Під кроквиною хтось плаче,

І вогню напереріз

Аж під дах Кузьма поліз.

До віконця став тулиться

І угледів: -Це ж бо киця!

Пропадеш ти у вогні,

У кишеню лізь мені!

А вогонь лютує, злиться,

Утікає, як лисиця,

Струмінь звіра зупиня,

Із горища виганя.

Ось колоди почорніли,

Злий вогонь шипить щосили:

- Ой, життя мені нема,

Пожалій мене, Кузьма!

- Не кричи, твій голос марний!

Відповів йому пожарний –

Покажу тобі Кузьму!

Посаджу тебе в тюрму.

Залишайся тільки в пічці,

В керосинці і на свічці!

Ось на кріслі, край одвірка,

Ліна сльози ронить гірко.

На панелі біля хати

Шафа, ліжко і стільці.

У знайомих ночувати

Треба мамі і дочці.

Плаче дівчинка ридма,

Заспокоює Кузьма:

- Не згасить вогню сльозою.

Ми заллєм вогонь водою.

Будеш жити – поживать.

Цур – з вогнем не жартувать!

Ось тобі на згадку киця.

Треба киці обсушиться.

Справа зроблена. Відбій.

По дорозі, по прямій

Знов машини затрубили,

Загриміли, задзвонили.

Мчать драбина і насос -

Скільки куряви знялось!

От Кузьма в пом’ятій касці,

Голова його в пов’язці,

Кров на лобі і синяк, -

Та йому не вперше так.

Потрудивсь він недарма, -

І пожежі вже нема!

Інсценівка за книгою Т. Коломієць „Козенята і вогонь”

( для молодшого шкільного віку )

Дійові особи:

1 учень;

2 учень;

Мама-Коза;

Троє козенят: старший братик, сестричка, найменший братик;

Вогонь;

Сусіди: Лисиця, Ведмідь, Заєць, Бобер.

На сцені декорації хати з піччю.

1 учень:

Вогонь працював у Кози у печі.

Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят –

Трійко біленьких своїх козенят.

2 учень:

Ось мамі вже з дому рушати пора.

Лишається в хаті сама дітвора.

Старший братик:

1 Ми будем слухняні! – синок запевня.

Куди ж це найменше спішить козеня?

Менший братик підходить до печі і ніби запалює сірника.

2 учень:

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски.

Менший братик:

Ану, як у мами моєї, гори! –

І ось уже дим потягнувсь догори...

Із-за печі з’явився Вогонь (учень із шматком червоної тканини в руках, розмахуючи нею).

Вогонь:

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!

Сестричка з найменшим сховались умить.

Старший братик:

А брат не злякавсь: - „01” подзвоню!

Врятують пожежники нас від вогню!

- Алло! Загорілася хата в Кози!

Адреса: Діброва, провулок Лози,

А номер в нас другий. Скоріше сюди!

Мерщій порятуйте від злої біди!

На сцену вибігають Лисиця, Ведмідь, Заєць, Бобер з відрами, лопатою, макетом вогнегасника, стараються витіснити Вогонь.

1 учень:

Вогонь не давався, пручався, шипів,

Сердитий вогонь погасать не хотів –

Не дуже він любить сидіть у печі,

Варити куліш і пекти калачі.

2 учень:

Пожежу згасили. Живі малюки.

І каже Бобер:

Бобер:

- Не беріть сірники! –

2 учень:

І мовить Коза:

Коза:

1 Пам’ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

Всі разом:

Нехай же уміють і донька, і син,

Як раптом пожежа, дзвонить”01”.

Пам’ятать всім дітям варто –

Із вогнем погані жарти!

Літературна композиція для учнів 5-6 класів

Ведучий: Чи може вогонь бути нашим другом?

Усі: Може!

Ведучий: Чи може вогонь бути нашим грізним ворогом?

Усі: Ще як може!

1 учень:

Знають всі – без вогню людині,

Не прожить ні єдиної днини!

При вогні все довкола нам видко,

Гріє він нас і взимку, як влітку.

Подивіться-но, друзі навкруг:

Нам вогонь – найнадійніший друг,

Та коли обережність забудем,

Він стає тоді ворогом людям.

2 учень:

Хоч вогонь нам друг – дивись,

Краще ти побережись!

Коли будеш пустувати –

Недалеко до біди,

Від вогню добра не жди!

3 учень:

Він такий лихий буває,

Що нічого не минає.

Спопелити може школу,

Поле виспіле і дім,

І усе в дворі твоїм.

Дим підніме, як завісу,

І метнеться аж до лісу.

4 учень:

Буйне полум’я пожежі

І людей не пощадить!

Пам’ятайте це завжди!

Всі:

Пам’ятайте це завжди!

5 учень:

Правила пожежні бездоганно знайте!

Правила пожежні ніде не нарушайте!

6 учень:

Правило перше вивчіть скоріше,

Правило перше найважливіше.

Вдома й на вулиці слово до слова

Запам’ятайте обов’язково!

Всі:

Сірників ви бережіться –

В сірниках вогонь таїться!

7 учень:

Вогонь не забавка! Завчіть назавжди!

Щоб не було вам такої біди.

1 учень:

Якось четверо хлоп’ят

Вийшли разом погулять.

Походили, понудились,

На горищі опинились.

2 учень:

Там присіли у пітьмі

Серед мотлоху самі.

Висла курява в кутках

З павутини у нитках.

3 учень:

Не злякались пустоти –

Грались в темряві вони.

Тож носили хлопчаки

У кишенях сірники.

4 учень:

Запалив один із них

Пару вогників малих.

Розступилася пітьма

Перед хлопцями сама.

Заблищало щось. Та враз

У руках вогонь погас.

5 учень:

Запалили хлопчаки

Аж чотири сірники.

6 учень:

Сергійко крикнув: Ай-я-яй!

Погляньте: брошка! Цур моя!

Він сірника вбік жбурнув

Й миттю знахідку хапнув.

7 учень:

І не помітив з них ніхто..

Всі:

І не помітив з них ніхто,

Як вогник в них за спиною

Злетів, стріпнувсь пташиною!

1 учень:

Хлоп’ята налякалися,

Оце так догулялися,

Оце так натворили!

2 учень:

Тікаймо, що є сили! –

Сергійко закричав

І знахідку сховав.

3 учень:

Побігли геть хлоп’ята,

Лиш замелькали п’яти!

4 учень:

Що було далі – відомо всім:

Від сірника загорівся дім.

5 учень:

Спасибі пожежним – не сталось біди!

Всі:Пожежники нас виручають завжди.

6 учень:

Вивчить друге правило не забудьте:

Із електроприладами обережні будьте.

Всі: З праскою і чайником,

З плиткою, з паяльником.

Ведучий:

Буде біда із недбалістю вашою,

Трапиться з вами те, що й з Аркашею.

7 учень:

Він увімкнув електропликту,

Кашу думав розігріть.

Сам гайнув до хвіртки швидко,

Щоб товариша зустріть.

А зустрів там друга Яшу,

Та й забув, що гріє кашу.

Каша грілась,грілась, грілась...

Почорніла, задимілась...

Сковорідка розпеклась –

Каша полум’ям взялась!

Ведучий:

Хлоп’ята, дівчата,

Чи каша винувата?

Всі: Ні, не каша – винен Аркаша!

7 учень:

Ідучи з дому, вимикайте електронагрівні прилади!

Ведучий: Друзі! Пожежа може трапитись, якщо електроплитку поставити на дерев’яний стіл, ослін, табуретку, без вогнетривкої підставки. Пам’ятайте: цього робити не можна!

1 учень:

Плитку не став на лавку,

Це забороняється!

Всі:  Плитку став на підставку,

Яка не загоряється.

(після паузи)

Тілі-тілі, тіло-дін,

Загорівся в когось дім!

2 учень:

Не від блискавки-грози,

Від пустунки-єгози!

Письменник Самуїл Маршак

Написав про це все так.

1 учень:

Мама з дому поспіша,

До Оленки так сказала:

Не підходь до пічки, донько –

Обпече вогонь долоньки!

3 учень:

Все це сказано до речі –

Кожен хай собі завчить:

Не чіпайте, друзі, печі,

Щоб пожежі не зробить.

Ведучий: Не допускайте до запаленої печі дітей. Особливо небезпечно, коли малята пробують розпалити піч. Це часто призводить до пожежі.

Всі: Звертаємось ми до малечі:

Не слід розпалювати печі!

4 учень:

як топиш піч – не залишай,

За нею добре наглядай!

5 учень:

А збираєшся топить,

То не радимо спішить.

6 учень:

Коли не можеш розпалить,

Бензин у піч не треба лить!

Це не дозволяється.

Всі: Бензин умить займається!

Ведучий: Друзі! Не розпалюйте вогнищ поблизу будівель, у полі, в лісі та біля хлібних масивів. Це небезпечно!

1 учень:

вистачить іскри – і в полум’ї вмить

Сарай чи будинок дощенту згорить!

Всі: Щоб від пожежі свій дім зберегти,

Будь із вогнем обережний завжди!

Список літератури

Вогонь в житті українського та російського народів: виховна година в четвертому класі // Початкове навчання та виховання. - 2007.- № 7.- с. 19-4\24.

Власик М. Причини виникнення пожеж М.Власюк // Початкова освіта.-2007.- № 41.- вкладка.

Григоринська I.І. Будьте з вогнем обережні, вивчіть правила протипожежні: [сценарій] / І.І.Григоринська // Позакласний час. - 2005.- № 23-24.- с. 51-53.

Долі карська допомога при термічних впливах та хімічних опіках // Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності. - К., 2003.- с. 285-288.

Ігнатова С.В. Борці з вогнем: [сценарій] / С.В.Ігнатова // Позакласний час. - 2008.- №1.-с 45-46.

Котик Л. Вогонь - друг, вогонь - ворог: [ сценарій] / Л.Котик // Шкіль¬ний світ. - 2006.- № 3.- с 9-11.

Кузьменко Л.А. Вогонь - друг, вогонь - ворог: [сценарій] / Л.А. Кузменко // Позакласний час. - 2005.- № 21-22.- с 124-125.

Левчук В.В. Вогник хай творить лиш тільки добро: [виховний захід] /В.ВЛевчук // Розкажіть онуку. - 2006.- № 7-8.- с 92-93.

Мироненко Л.П. Фестиваль дружин юних пожежників: [сценарій] / Л.П.Мироненко // Позакласний час. - 2006.- № 15-16.- с 8-9.

Новик Г.О. Вогонь - друг, вогонь - ворог: [сценарій] / Г.О.Новик // Позакласний час. - 2006.- № 13-14.- 85-87.

Пацук Л.В. Перша медична допомога в разі опіків, переломів, нещас¬них випадків / Л.В.Пацук // Біологія. - 2006.- № 6.- с 14-16.

Снігур Т. Хай дитина знає кожна - жартувать з вогнем не можна: [сце¬нарій КВК] / Т.Снігур // Початкова освіта. - 2007.- № 10.- с. 13-14.

Черкас СЮ. Вогонь - наш друг, чи ворог?: [сценарій] / С.Ю.Черкас //Розкажіть онуку. - 2007.- №11.- с. 147-149.