У світі існують дві життєво необхідні для людини сантехнічні системи: водопровід і каналізація.

Водопровід - це система труб і вентилів, якими вода подається до будинку з магістрального водопроводу, прокладеного під землею. Каналізація - це теж система труб, але ними стічні води залишають будинок і йдуть до каналізаційних колодязів на вулицях.

Перші такі системи, відомості про які дійшли до нас, виникли приблизно 4000 років тому. Археологи, які проводили розкопки на острові Крит у Середземному морі, виявили палац тієї епохи, в якому існували водопровідна та каналізаційна системи.

 Система водопостачання складалася з каналів, якими текла вода. Вона збиралася в цих каналах після дощів і танення снігу. Вода з каналів потрапляла до вертикальних свердловин, а зі свердловин - до ванних і туалетних кімнат. Стічні води відводилися по трубах з теракоти - різновиду обпаленої глини. Ці труби були зроблені так, що їх було легко вмонтовувати: завужений кінець однієї труби вставлявся в розтруб наступної, а стики обмазувалися цементом.

  Першими, хто почав використовувати металеві труби, були римляни. Труби виготовляли зі свинцю. А робітників, які встановлювали ці труби, по-нашому - водопровідників, стародавні римляни називали «свинцевих справ майстрами». У наші дні свинець лише іноді використовується в деяких спеціальних трубопроводах. Звичайно ж труби виготовляють зі сталі, міді, латуні, зал бетону і пластмас.