Вівторок, 21.11.2017, 13:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Мій сайт педагогу-організатору

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 15
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Червень » 23 » Цікаві факти про навколишній світ
11:22
Цікаві факти про навколишній світ
Довгожителі серед тварин

Дрібні горобині птахи - близько 10 років.

Дрозди - 20 років.

Лебеді, солов'ї - 25 років.

Пелікани, журавлі, страуси, лелеки - 50-60 років.

Орел, беркут, гуси, круки, ворони, пугачі, -70-80 років.

Короп 100 років.

Гриф - 117 років.

Шуліка - 118 років.

Папуга 150 років.

Сокіл -162 роки.

Щука - 200 років.

Крокодил, черепаха 300 років.

 

ПТАХИ-РЕКОРДСМЕНИ

 "Найрозумніший" птах - горобець. На 100 г маси цього птаха припадає 4,37г мозку (скажімо, у коня - 0, 10 г/кг, а в крокодила - 0,007 г/кг).

 Найменший із сучасних птахів - колібрі. Його довжина - 60 мм., а маса - 1,5 г.

 Найдовший дзьоб у пелікана - 51 см, за ним іде лелека - 19 см, чапля - 23 см, дятел чорний - 6, 5 см.

 Найвище з усіх птахів піднімаються орли - 7500 м, крижні - 6300 м, ластівки - 4000 м, лебеді, журавлі - 2400 м.

 Найбільший розмах крил у південноамериканського кондора - 4,2 м, на другому місці сірий журавель - 2, 2 м, а на третьому чорний гриф - 2 м.

 Найшвидше б’ється серце канарейки - 1000 ударів за хвилину (до порівняння, у людини - 75).

 Найдовший язик у зеленого дятла - 14 см. висувається такий язик на відстань, що в чотири рази перевищує довжину дзьоба.

 Найбільшу швидкість розвиває сокіл сапсан - 320 км/год., але тільки падаючи на здобич. Гранична швидкість польоту орла - 190 км/год., сокола і стрижа 150 км/год., качок - 100-110, лебедів і гусей - 90, шпака - 80, ластівки 74, горобця-56.

 Найглибше пірнають пінгвіни - на глибину понад 25 м, гагари, баклани, норці - до 10 м, крохаль - на 6 м, гоголь - на 4 м. Швидкість пересування під водою у пінгвіна - 10 м/с, у норця 1 м/с. Тривалість перебування під водою гагар і лисок - 3 хвилини, гоголя - 2,  баклана - 1.

ПРИРОДНІ СИНОПТИКИ

  Природні умови та їх зміни впливають на поведінку тварин: вони відчувають різні атмосферні явища (зміни атмосферного тиску, вологості повітря, температури, яскравості сонячного світла тощо) ще до того, коли людина їх помітить. Ось деякі "передбачення", які даються тваринами:

  Кінь хропе - на негоду, фиркає - на тепло, трусить головою й задирає її догори - на дощ, лягає на землю влітку - буде негода, взимку - сніг. У який бік спиною лягають тварини, звідти і вітер буде. Якщо худоба до купи збирається, піде дощ. Корова на землі лежить - на теплу погоду. Худоба мало п'є води і вдень спить - на дощ. Свиня чухається - на тепло, вищить - на негоду. Собака качається по землі - на дощ або сніг, лежить клубком - на холод, простягненим - на тепло. Кішка лежить клубком - на мороз, качається - на гарну погоду, міцно спить - на тепло, шкребе пазурами стіну - на негоду. Бабак свистить - на переміну погоди. Кроти вилазять з-під землі - чекай дощу.

  Зміни погоди позначаються на строках пташиних перельотів - від цього залежить, якою буде зима - ранньою чи пізньою.

  Якщо синиці, сороки, сойки влітку рано вмощуються на ночівлю, слід чекати холодної осені.

  Регулярне кування зозулі віщує теплу погоду. Взагалі, птахи змінюють свій спів перед зміною погоди. Зяблик, наприклад, дзвінко співає ясного дня, перед негодою – квилить; іволга, коли й ясно й тепло, виспівує, немов на флейті виграє.

 Перед сніговицею галки та ворони голосно крячуть.

  У Японії розводять в акваріумах рибок, котрі поведінкою провіщають наближення шторму. Риба голець, коли ясно, лежить на дні, з наближенням негоди починає метушитися в акваріумі. Медуза та деякі морські водорості перед штормом спускаються на дно, краби зариваються в пісок. За кілька днів до землетрусу змії та ящірки вилазять з нір.

  Особливо чутливі до поганих змін комахи. Природно, що комахи змушені бути своєрідними синоптиками: їх існування залежить від умов навколишнього середовища, від температури, вологості повітря тощо. Здатність мурашок, бджіл, жуків точно "передбачити" погодні зміни рятує їх від загибелі. Наприклад, підмічено, що коли жуки-гнойовики літають низько - на гарну погоду. Вони помиляються рідше, ніж барометри.

  Про рівень вологості повітря можна судити, наприклад, стежачи за польотом комах. У вологу погоду вони літають низько, бо крильця, а також волосинки на тільцях, зволожуючись, важчають. Тому ластівки полюють на комах, літають понад самісінькою землею.

  Павук (боїться сирості та спеки) полює вранці чи в спеку - буде гроза: "хижак" заготовляє харчі на негоду. Якщо ж павук полює ввечері - дощу не буде. Восени у повітрі літає павутиння, воно повільно сідає на дерева, на рослинність. Це ознака теплої й погожої осені. Багато павутини тчуть павуки у спекотний літній полудень, то, мабуть, на грозу та вітер.

 

Є ще й такі народні прикмети:

 Мурашки ховаються до мурашника - на грозу.

 Бджоли сидять вдома - на дощ; рано вилітають - на ясний день.

 Мошва чи комарі "товчуться" - на ясну погоду.

 Жуки дзижчать - на негоду.

 Коники в полі голосно стрекочуть - на посуху.

 Цвіркун кричить - на погоду, мовчить - на дощ.

 

Поведінка птахів лягла в основу багатьох прикмет:

 

 Голуби вуркочуть - буде тепло.

 Горобці дружно зимою цвірінькають - на відлигу.

 Перепілки кричать - перед дощем.

 Соловей заспівав - вода на спад пішла.

 Журавлі літають високо - на негоду.

 Птахи примовкли - очікуй грому.

 Кури бродять під дощем - він буде довго йти.

 Кури "збираються", стоять і чистять пір'я - на дощ.

 Півні розспівалися - на дощ. Кури кудкудакають - на негоду.

 Гусак лапу піднімає - на холоднечу.

 Гуси і качки під крило дзьоби ховають - на холод.

 Качка лопотить крилами й чиститься - на

дощ.

 Індик кричить у холоднечу - подме теплий

вітер.

 

 Чайка з півдня прилетіла - через три дні

чекай тепла.

 Ранній приліт жайворонків - на теплу весну.

 Ранній приліт журавлів - рання весна.

 Журавлі восени летять високо, осінь буде довгою.

 Птахи довго не співають - буде похолодання.

Відчувають наближення негоди й жаби:

 Якщо вони скачуть берегом і квакають - буде дощ.

 Жаби журчать - буде дощ, голосно кричать - слід чекати гарної погоди, мовчать - перед холодною погодою.

 Самець деревної жаби (квакші) при наближенні негоди видає характерний крик, роздуваючи свої кулястоподібні повітряні мішки, самка спускається у воду.

 

 

Погоду можна передбачати і за такими усталеними прикметами:

 Навесні довго не линяють зайці - чекай продовження холодної погоди.

 Рано восени почнуть линяти кури - зима буде теплою; птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерева - літо буде холодне.

 Вхід до кротячої нори з півночі - чекай теплої зими, з півдня - холодної, зі сходу - сухої, з заходу - вологої.

 Чим більші під осінь мурашники - тим суворіша зима.

 Білка робить великий запас горіхів - чекай холодної зими.

 У посушливий період риба у водоймах перестає клювати - перед дощем. Якщо раки на берег виходять - на негоду.

 

ПРОГНОЗУЮТЬ РОСЛИНИ

 До атмосферних коливань дуже чутливі рослини. Зміни в рослинах залежать від зміни вологості і температури повітря, тиску та сонячного випромінювання.

 Нагідки рано-вранці розгортають віночки - буде ясна погода, близько полудня - дощ.

 Гілки ієрихонської троянди стулюються - буде гарна погода.

 Листя картоплі звернене до неба - буде гарна погода.

 Куряча сліпота й кострець широко розкривають свої листочки - буде гарна погода, зближують - надходить холод.

 Кінський каштан розгортає листя, як розчепірені пальці - буде гарна погода, стягує і зближує - перед негодою.

 Молочай відкритий вночі - день мокрий.

 Жовтий і білий проліски, схиляючись, віночки закривають - чекай дощу.

 З берези тече багато соку - на дощове літо.

 Пізній гриб - пізній сніг.

 Влітку на деревах жовте листя - настане рання осінь.

 Врожай горобини - на морози взимку.

 Багато жолудів на дубі - на теплу зиму.

 Горіхів багато, а грибів мало - зима сніжна й сувора.

 Багато ягід влітку - передвістя холодної зими.

 Спочатку вкривається листям береза - чекай сухого літа, клен - мокрого.

 Влітку багато польового осоту - взимку холодно, багато щавлю - тепло.

 Восени листя берези жовтіє зверху - весна рання, знизу - пізня.

 Поки листя з вишневих дерев не опало, скільки б снігу не випало - зима не настане.

 

Джерело:

Виручалочка. довідник-порадник для учнів початкових класів / Упоряд. І. Січовик. – К.: „Велес”, 2003. – с. 132-140.

Останнє оновлення ( 09.04.2008 )

 

 

зі сайту Освітній Навігатор


Категорія: Цікаво знати | Переглядів: 2688 | Додав: AlinaV | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Червень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz